Археологія
Археологія

Знайдений в Англії скелет приписали розіп'ятому римлянами чоловіку

Британські археологи описали скелет чоловіка віком 1700-1900 років, знайдений в графстві Кембриджшир, із вбитим цвяхом у п'яті. Дослідження рештків вказує, що вони можуть бути першим фізичним свідченням розп'яття давніми римлянами на території Великої Британії та четвертим відомим у світі. Своєю знахідкою дослідники поділилися в журналі British Archaeology.

Albion Archaeology

Albion Archaeology

Що досліджували археологи?

Група британських археологів у 2017 році досліджувала локацію в Кембриджширі, що на сході Англії, яку планувалося віддати під житлову забудову. Тоді вчені натрапили на рештки людської культури, яка вказувала, що вони мають справу із давньоримським поселенням (частина Великої Британії була провінцією Римської імперії в період І-V століття). Серед знахідок були кістки тварин, монети, прикраси, посудини та бронзові фігури.

Але що не менш важливо, археологи натрапили на п'ять невеликих кладовищ, із яких відкопали усього 48 людських скелетів. Багато з них були представлені лише окремими зруйнованими кістками, але деякі збереглися майже цілими. Науковці визначили, що чоловіків та жінок було приблизно порівну. Їхній вік на момент смерті коливався від 18 до 50-60 років, але серед похованих було п'ятеро дітей до восьми років. Науковці не вбачали нічого дивного серед решток тіл, поки не віднесли їх в лабораторію для очищення та не помітили те, що згодом назвуть найкращим фізичним свідченням здійснення римлянами розп'яття.

Що здивувало науковців?

Одне з виявлених поховань, скелета 4926, не привертало значної уваги вчених при розкопках. Тіло лежало в землі на спині зі схрещеними на животі руками. Навколо нього знайшли дванадцять залізних цвяхів, на частині з яких були рештки деревини, вказуючи, що людина могла бути похованою в дерев'яній труні.

Albion Archaeology

Albion Archaeology

Тринадцятий цвях знайшли лише під час очищення кісток від бруду в лабораторії — він горизонтально стирчав із правої п'яткової кістки скелета. Дослідивши рештку кісток та місце поховання, науковці дійшли висновку про малу ймовірність того, що цвях був вбитий у ногу померлого випадково. Натомість вони схиляються до думки, що людина була розп'ятою зі скріпленими цвяхом стопами.

Albion Archaeology

Albion Archaeology

У цьому немає дивини, оскільки смертна кара через розп'яття була поширеною у давніх римлян. Однак це перше фізичне свідчення розп'яття на Британських островах, лише четверте у світі свідчення розп'яття римлянами, основане на рештках кісток, друге зі збереженим цвяхом у нозі та найкраще збережене із усіх, кажуть автори. Рідкість пояснюється тим, що зазвичай жертви не прибивалися до стовпів, а прив'язувалися до них мотузками. Цвяхи використовували не часто, і не для фіксації людини, а радше, щоб вона не могла змінити положення ніг, полегшивши собі страждання. Але й у такому разі після смерті покараного з його тіла витягали цвяхи, щоб використати повторно або переробити. А крім цього тіла жертв рідко удостоювали честі бути належно похованими, через що вони мали менше шансів зберегтися до наших днів.

Ким була розіп'ята людина?

Радіовуглецевий аналіз показав, що людина жила в період між 130 та 360 роками нашої ери. Вивчення ДНК кісток вказує, що вони належали чоловікові, а за зношеністю зубів можна судити, що на момент смерті йому було 25-35 років. Загалом його зуби, як і в інших тіл з місця розкопок, були в поганому стані: із множинним карієсом, ознаками абсцесів та втрати зубів.

До того ж скелет має низку змін, які вказують на їхнє травматичне походження, зокрема заглиблення в малогомілковій кістці, яке могло бути місцем перелому або тісного зв'язування. Загальне стоншення гомілкових кісток дає змогу припустити, що нижні частини ніг не використовувалися, але піддавалися дії запалення, інфекції або системної хвороби. Автори підсумовують, що людина була тривалий час знерухомлена травмою, хворобою або покаранням, наприклад, через носіння кайданів.

Похований із цвяхом у нозі чоловік не споріднений із тими, чиї тіла знайшли поруч. Можливо, він був рабом, яких римляни могли карати розп'яттям за порушення правил. Але це суперечить факту, що його шанобливо поховали, ймовірно, в труні, на загальному кладовищі.