Американські науковці використали змій для дослідження радіаційного забруднення в зоні відчуження Фукусіма. Вони помітили тварин датчиками для моніторингу пересування та дійшли висновку, що через обмежені дистанції пересування змії можуть бути хорошими біоіндикаторами рівнів радіації окремих локацій. Результати роботи оприлюднені в журналі Ichthyology & Herpetology.
Elaphe climacophora. Kawahara Keiga / Wikimedia Commons
Чому захотіли використати змій у зоні відчуження?
Аварія на Фукусімській атомній електростанції 2011 року спричинила один із найбільших антропогенних викидів радіоактивних речовин, і є другою за наслідками після Чорнобильської катастрофи. Небезпечні токсичні сполуки забруднили значну частину навколишнього середовища, особливо прибережні регіони океану. Як вплинуло це радіоактивне забруднення на живу природу регіону, усе ще залишається достеменно не вивченим. Дослідники з Університету Джорджії подумали, що допомогти з'ясувати екологічні наслідки аварії могли б тварини, що населяють зону відчуження. На їхню думку, найкращим індикатором радіоактивного забруднення є змії, оскільки вони проводять значну частину часу в та на землі. Крім цього, ці плазуни є одними з головних хижаків в більшості екосистем та є відносно довгожителями, що забезпечить тривалий моніторинг.
Як перевіряли свою ідею?
Вчені відловили у Японії дев'ятьох особин полоза — острівного (Elaphe climacophora) та малолускатого (Elaphe quadrivirgata). За допомогою клейкої стрічки вони прикріпили до спини цих тварин декілька датчиків. Серед них були GPS та УКХ-передатчики, які приліпили до клейкої стрічки на тілі змій, щоб могти легко видалити всі причеплені предмети після закінчення проведення дослідження.
Досліджувана змія з GPS-передатчиком на хвості. Hannah Gerke / University of Georgia
Протягом трьох місяців науковці спостерігали за пересуванням полозів у японській зоні відчуження. За цей час вони визначили 1 718 різних локацій, які відвідали піддослідні тварини.
Що з цього вийшло?
Науковці вважають, їхня робота свідчить на користь того, що змії можуть допомогти вивчати радіаційне забруднення певної місцевості. Випущені на волю тварини робили тільки невеликі пересування, за день рухаючись на відстань від 30 до 116 метрів. Полози частіше відвідували місця течій, закинутих доріг, водночас вони уникали хвойних лісів та більш ніж половину свого часу проводили в покинутих будівлях, як-от сараях, які можуть вберегти їх від зайвого забруднення з навколишнього ґрунту.
Тож ці змії піддаються впливу відносно стабільного радіаційного опромінення, перебуваючи весь час на невеликій території та живлячись видами, які там живуть. Тому вони можуть вказати на рівень забруднення певної локації. Попередня робота цих науковців уже показувала, що рівень радіонуклідів в організмі змій корелює із таким у ґрунті місцевості, на якій плазунів відловили. Тому ця робота ще раз підтверджує доцільність використання змій як біоіндикаторів забруднення.