Захисне покриття корпусів кораблів визнали значним джерелом мікропластику

Вчені проаналізували неоднорідний вміст мікропластику в Німецькій бухті Північного моря. У якості його основного джерела назвали покриття кораблів, яке лишає своєрідний «гальмівний шлях» у воді. Стаття про це надрукована у журналі Environmental Science & Technology.

Vidar Nordli-Mathisen / Unsplash

Vidar Nordli-Mathisen / Unsplash

Як мікропластик впливає на морські середовища?

Мікропластик — це частинки пластику розміром до 5 міліметрів. Вони виробляються безпосередньо чи внаслідок розкладання великих пластикових матеріалів, і вже проникли у більшість середовищ Землі. Пластикові частинки токсичні та несуть загрозу морським екосистемам. Вважається, що мікропластик також може походити від покриття корпусів морських кораблів. Полімерні матеріали у них, зокрема, використовуються як сполучні речовини у фарбах або епоксидних смолах. Їх застосовують для захисту суден, наприклад, від налипання вусоногих та інших підводних організмів. Вітри та хвилі постійно стирають таке покриття.

Яке дослідження провели вчені?

Восени 2016 та 2017 років команда вчених взяла проби води з різних ділянок у Німецькій бухті Північного моря. Ця територія є одним з найбільших морських транспортних шляхів у світі. Вчені відфільтрували частинки пластику діаметром менше одного міліметра з морської води, а потім аналізували їхній хімічний склад. Для цього їх нагрівали до температури майже у 600 градусів Цельсія, щоб розділити на більш дрібні, характерні фрагменти. У результаті команда змогла виділити різні полімерні групи мікропластику та кількісно визначити масу кожного типу частинок.

Що показали результати?

Виявилося, що мікропластик з досліджуваної ділянки неоднорідний. Поліетилен та поліпропілен були більш поширеними вздовж берегової лінії, але становили лише близько третини маси зібраних частинок. Решта складалася переважно з полівінілхлориду, поліакрилатів та полікарбонатів. Вчені вважають, що ці частинки походять від покриття кораблів. Вони залишають у воді свого роду «гальмівний шлях», який слугує джерелом мікропластикику. Це змінює уявлення про походження цих частинок у морі, адже раніше вважалося, що близько 80% їх потрапляє у море від наземних джерел.

Походження мікропластику. Christopher Dibke et al.

Походження мікропластику. Christopher Dibke et al.

Мікропластик фіксували у повітрі над океаном та у найпопулярніших видах мідій. Річка Ганг, за підрахунками вчених, переносить у море до 3 мільярдів пластикових частинок щодня. Розібратися із тим, як такі частинки впливають на довкілля і чи можна якось цьому зарадити, дозволить наш матеріал «Що таке мікропластик?»