За час пандемії COVID-19 людство виробило щонайменше 8,4 мільйона тонн додаткового пластикового сміття, пов'язаного із поширенням коронавірусу. Із них близько 26 тисяч тонн вже опинилися в океанах. Найбільше надлишкового пластику припадає на медичні засоби, застосовувані при лікуванні хворих на ковід, йдеться у дослідженні китайських та американських вчених у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Martina Badini / Shutterstock
Чому пластику стало більше?
Від значної частини пластикових речей можна відмовитися заради чистішого довкілля, наприклад, від одноразових пакетів або посуду. Але разом із тим є речі, які у пластиковому вигляді мають переваги над іншими матеріалами. Такими є міцні, легкі та дешеві медичні інструменти, упакування та обладнання, попит на які різко зріс із початком пандемії COVID-19. Вироблення та використання пластикових засобів особистого захисту (масок, рукавичок, щитків тощо) та тестових наборів для виявлення вірусу сягнули рівня, як ніколи раніше. Зрештою це зробило вагомий негативний внесок у забруднення довкілля, особливо океанів, до яких сміття надходить із континентів через річки. Одне з досліджень показало, що у 2020 році лишень одноразових масок для обличчя потрапило до океанів близько 1,56 мільйона. Та загальна кількість пов'язаного з пандемією пластикового сміття, що опинилася в океані, а також його вплив на екосистеми, невідомий. Щоб пролити на питання більше світла, група вчених із Нанкінського університету та Каліфорнійського університету в Сан-Дієго провела власне дослідження.
Як досліджували пандемічний пластик в океані?
Для цього вчені побудували комп'ютерну модель, у яку внесли інформацію про різні види та кількість пов'язаного із пандемією сміття в 193 країнах. Для цього вони включили в аналіз дані про захворюваність на ковід та кількість госпіталізацій, взяті від Всесвітньої організації охорони здоров'я. Це дало змогу оцінити, як багато було утворено медичного пластикового сміття. Додатково врахували також інформацію про кількість проведених тестів на коронавірус в окремих країнах, щоб зрозуміти масштаб використаних наборів для тестувань. Інформацію про використані в побуті одноразові маски виводили з формули, враховуючи ідеальні умови, коли всі люди змінюють маски кожні 6 годин, та більш реалістичні, які наближені до ідеальних на 25-75 відсотків.
Зрештою, до пандемічного сміття включили дані про використання пластикової плівки для упакування онлайн замовлень, частка яких суттєво зросла у зв'язку з поширенням коронавірусу, беручи за основу інформацію від провідних світових компаній електронної комерції. Таким чином вчені не включили в дослідження всі можливі джерела пластикового сміття, які пов'язані з пандемією, тож їхні результати не можна вважати вичерпними, але так можна хоча б приблизно оцінити масштаби проблеми.
Скільки сміття ми наробили за пандемію?
Дослідження показує, що станом на серпень 2021 року людство виробило приблизно 8,4 ± 1,4 мільйона тонн пластикового сміття, пов'язаного із пандемією. Близько 87,4 відсотка із них походить від закладів лікування хворих на ковід. Засоби особистого використання складають лише близько 7,6 відсотка від загалу, а пластикова плівка для упакування та тестові набори — 4,7 та 0,3 відсотка відповідно. До океанів із цього сміття потрапило близько 25,9 ± 3,8 тисячі тонн, із яких 12,3 припадає на мікропластик. Найбільша кількість забруднювачів, приблизно 73 відсотки, потрапила до океанів із Азії. На другому місці Європа, чиї річки винесли близько 11 відсотків пластику.
Вчені також спробували зрозуміти, що станеться зі сміттям в океані. Їхня модель вказує, що до кінця 2021 року 71 відсоток пластику приб'ється до берегів, 16 відсотків опиниться на морському дні, а 13 відсотків перебуватиме в товщі води. Утім, до кінця століття 70,5 відсотків пандемічного сміття може опинитися на берегах, а 28,8 — на морському дні, завдаючи шкоду донним організмам. Особливо негативним може виявитися вплив сміття на вразливі морські екосистеми Арктики, які до того ж чи не найбільше страждають від зміни клімату.