Біологія
Біологія

З потеплінням моря збільшилася частота розлучень альбатросів

Група португальських, британських та американських науковців показала, що моногамні чорноброві альбатроси частіше розлучаються з партнерами у роки з аномальним підвищенням температури моря. Несприятливі умови погіршують здатність птахів вивести потомство, що спонукає самок змінити партнера, навіть якщо до цього вони успішно виводили разом пташенят. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B.

Steeple Jason

Steeple Jason

Наскільки звична моногамія в птахів?

Моногамія є поширеною стратегією розмноження в багатьох тварин. Особливо вона властива птахам, серед яких близько 90 відсотків видів схильні формувати пари лише з одним партнером, іноді залишаючись із ним на все життя. Основними причинами пошуку нового партнера є смерть попереднього або ж розлучення. Останнє спричинене обмеженим вибором пари, за якого існує ймовірність, що партнерство стане невигідним, погіршуючи репродуктивний успіх одного або й обох партнерів. Тоді зміна пари може бути кращим варіантом все виправити. У птахів стимулом до розлучення часто є невдале гніздування або загибель пташенят. Та навіть у такому випадку деякі довгоживучі види схильні залишатися зі своїм старим партнером, оскільки з досвідом вони краще взаємодіють та підтримують одне одного, а для того, щоб завести нового партнера потрібно починати все спочатку та витрачати багато енергії на пошуки й залицяння. Одними із таких видів є чорнобровий альбатрос (Thalassarche melanophris) — морський птах, що проживає в океанах Південної півкулі, і схильний формувати пари на все життя. Але як показало дослідження науковців Лісабонського університету, Південноатлантичного інституту досліджень довкілля та Університету Монтани, зміни природного середовища можуть підвищити частоту розлучень альбатросів.

Що досліджували науковці?

Довкілля відіграє важливу роль у житті популяцій, впливаючи на їхнє виживання та продуктивність. Зміни умов середовища здатні суттєво погіршити виживаність в популяції, зокрема потомства, і можливо, опосередковано призвести до зростання частоти розлучень у моногамних видів тварин. Цю гіпотезу неодноразово описували в науковій літературі, але якісну її перевірку не проводили, тому цим вирішили зайнятися автори нової роботи.

Вчені зосередилися на популяції чорнобрових альбатросів, які гніздуються на Фолклендських островах. Вони хотіли з'ясувати, чи змінюється частота розлучень пар цих птахів у залежності від мінливості середовища. Для цього вони проаналізували дані спостережень за приблизно 15 500 парами альбатросів між 2004 та 2019 роками. У цей час щороку вони оцінювали гніздування в п'яти колоніях, ідентифікуючи окільцьованих птахів, які не розмножуються, та окільцьовуючи нових птахів, які почали гніздування. Також науковці робили щоденні спостереження за яйцями та пташенятами в гніздах. Відтак дані про птахів у різні роки зіставляли з річними коливаннями факторів довкілля, які мають вагомий вплив на продуктивність альбатросів — температури поверхні моря та інтенсивності вітру.

Як зміна довкілля впливає на міцність пар альбатросів?

У середньому відсоток розлучень у чорнобрових альбатросів за 15 років спостереження склав 3,7 відсотка (варіюючи від 0,8 до 7,7 відсотка). При цьому дослідники виявили, що він суттєво залежить від температури поверхні моря: у роки, коли вона аномально висока, пари альбатросів розпадаються частіше. У 2017 році, коли поверхня моря була найтеплішою, партнерів змінила максимальна кількість птахів — 7,7 відсотка. Загалом показник температури пояснював 35 відсотків варіабельності частоти розлучень.

Головним чинником, який штовхав птахів до зміни партнера, виявився невдалий досвід гніздування, особливо, коли поразка ставалася на ранній стадії виведення пташенят. Наприклад, якщо яйце не вилупилося, самки були у 5,2 раза більш схильні шукати нового партнера, у порівнянні з самками, у яких яйце вилупилося, але проблеми настали пізніше; і в 5,4 раза, у порівнянні з самками з успішним гніздуванням. Цікаво, що після розпадання пари самці мають значно нижчі шанси знайти собі нового партнера, ніж самки. І в порівнянні з самками, вони з меншою ймовірністю покращать свій репродуктивний успіх з новою партнеркою.

Результати вказують, що саме самки отримують більше вигод від розлучення тож, ймовірно, найчастіше є їх ініціаторами. Причиною може бути те, що ранні проблеми з виведенням пташенят вказують самкам на погані якості самця, наприклад, на його безплідність або погані батьківські навички, як-от здатність висидіти яйце (в парах альбатросів самка та самець висиджують яйце, чергуючись). Однак потепління моря призводить до зменшення кількості доступної альбатросам їжі — риби та інших морепродуктів. У роки аномально високих температур недостатнє харчування може негативно впливати на здоров'я птахів, погіршуючи їхню здатність до розмноження. А підвищений через несприятливі умови рівень стресу в самок може призводити до помилкового приписування невдач своїм партнерам, ініціюючи розлучення, навіть якщо в попередні роки вони успішно виводили потомство разом. Також можливо, що через дефіцит ресурсів деякі особини проводять більше часу в морі, прилітають на місце гніздування запізно, коли не дочекавшись, їхні партнери знаходять нову пару. Вчені вважають, що зростання частоти опосередкованих середовищем розлучень у тварин є недооціненим наслідком глобальної зміни клімату.