Палеонтологія
Археологія
Палеонтологія
Археологія

Європа зустріла перших Homo sapiens субарктичним кліматом

Одні з перших Homo sapiens на території Європи стикнулися із холодним субарктичним кліматом, як з'ясувала група німецьких та болгарських вчених. Це спростовує поширену серед науковців думку, що наш вид просувався Євразією, покладаючись лише на періоди кліматичного потепління під час останнього льодовикового періоду. Свої результати науковці обґрунтували в статті журналу Science Advances.

Потічок біля входу до печери Бачо-Кіро. Sarah Pederzani / Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology

Потічок біля входу до печери Бачо-Кіро. Sarah Pederzani / Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology

Чому це важливо?

Homo sapiens єдиним із людей спромігся заселити усі континенти планети. Але яким чином древнім людям вдалося оселитися в різноманітних середовищах та кліматичних зонах, зокрема в охоплених холодом Європі та Азії в часи пізнього плейстоцену — залишається відкритим питанням для науки. Деякі науковці, базуючися на попередніх дослідженнях, дотримуються думки, що розповсюдженню наших предків сприяли періоди потепління під час останнього льодовикового періоду, коли люди могли просуватися далі на північ. Результати цих досліджень основані на зіставленні віку археологічних знахідок, які стосуються ранніх людей, із даними про клімат того часу, отриманими під час вивчення багаторічної криги або печерних відкладів. Натомість науковці Інституту еволюційної антропології Макса Планка та Національної академії наук Болгарії підійшли до вивчення питання з допомогою більш тривалого методу дослідження, але який дає змогу точніше встановити клімат, у якому жили перші Homo sapiens у Європі.

Який метод вивчення застосували вчені?

Дослідники спробували дізнатися про клімат минулого безпосередньо із археологічних артефактів. Вивчаючи особливості співвідношення ізотопів кисню у рештках організмів певного часу, можна встановити за якого температурного режиму вони жили з точністю до визначення середньорічних температур та температур улітку й взимку.

Вчені зосередилися на вивченні зразків, що їх відкопали у печері Бачо-Кіро в Болгарії. Знайдені там скам'янілості, що датовані верхнім палеолітом, є одними з найстаріших решток Homo sapiens на території Європи. Попередні дослідження показали, що печера була населена між 45 і 43 тисячами років тому людьми, які згідно з генетичним аналізом, не стали предками сучасних європейців, а радше представляють локальну групу, що вимерла. У рамках нової роботи науковці взялися вивчати ізотопний склад емалі зубів коней (Equus ferus та Equus hydruntinus) і бика або бізона (Bos/Bison), що відвідували печеру у час її заселення людьми.

Зуб коня з печери Бачо-Кіро. Sarah Pederzani / Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology

Зуб коня з печери Бачо-Кіро. Sarah Pederzani / Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology

З яким кліматом зіткнулися перші люди в Європі?

Десь 45 тисяч років тому люди в Європі, принаймні на окремих її територіях, зіткнулися із несприятливим кліматом, що схожий на сучасний субарктичний. Вчені порівнюють тодішній клімат із сучасними умовами Скандинавії та Росії.

Орієнтовно між 46 та 44 тисячами років тому на досліджуваній території спостерігалася відносно висока літня температура та суворі, прохолодні зими, подібно до того, як це властиво зараз континентальному клімату Росії та Центральної Азії. А після цього періоду, приблизно між 45 та 43 тисячами років тому, коли печера заселилася людьми, відмінності між літньою та зимовою температурою зменшилися, і клімат став подібним на такий субарктичний у сучасній північній Скандинавії.

Вчені вважають свої результати свідченням того, що рання присутність Homo sapiens в Євразії не визначалася лише періодами потепління. Ці люди були гнучкими та вміли пристосовуватися до більшого різноманіття кліматичних умов, ніж це вважалося раніше. На думку авторів, необхідно переглянути наявні моделі поширення людини розумної Євразією, з урахуванням цих результатів.