Біологія

Волохатий носоріг вимер не через людей

Повний генетичний аналіз ДНК волохатого носорога показав, що цей вид раптово вимер через різке потепління клімату, а не через діяльність людини, як припускали вчені раніше. Дослідження також дозволило вивчити специфічні пристосування волохатого носорогу до арктичного клімату, що були схожі на пристосування мамонта. Відповідна стаття доступна в журналі Current Biology.

Якими були волохаті носороги?

Плейстоценова епоха, яка почалася 2,58 мільйонів років тому, а закінчилася 11 700 років назад, була часом існування мегафауни. Одним з поширених видів був Coelodonta antiquitatis, або волохатий носоріг. Ця тварина важила до двох тонн, мала великий плечовий горб та була травоїдною. Волохатий носоріг мешкав на півночі Євразії та добре пристосувався до холоду, але близько 14 тисяч років тому цей вид зник. Вважалося, що цьому сприяли закінчення льодовикового періоду та надмірне полювання на цих тварин з боку людей.

Що вдалося з’ясувати?

Нові генетичні докази вказують на те, що головною причиною зникнення Coelodonta antiquitatis була зміна клімату. Щоб це встановити, вчені виділили геноми чотирнадцяти волохатих носорогів, отримавши ДНК зі збережених зразків їхніх тканин, кісток та волосся. Виявилося, що популяція волохатих носорогів у період з 29 000 до 18 500 років тому була надзвичайно стабільною та різноманітною. Це вказує на те, що зменшення чисельності тварин відбувалося безпосередньо перед вимиранням, тоді як люди полювали у цій місцевості вже 30 тисяч років тому. Аналіз також вказав, що волохатий носоріг мав генетичну схильність до виживання в холодних умовах. Цьому сприяла посилена здатність відчувати тепло та холод.

Як саме зміна клімату вплинула на цей вид?

У період з 14 700 до 12 900 року відбувалися зміни клімату: підвищення температури та збільшення кількості опадів. Це призвело до перетворення відкритого степу на чагарникові зарості, збільшення площі боліт та снігового покриву взимку. Непристосовані для таких умов волохаті носороги вимерли.

У майбутньому вчені сподіваються отримати ДНК цього виду за період між 18000 та 14000 роками тому, щоб дізнатися більше про його вимирання.