Археологія
Археологія

Виверження вулкану змусило древніх єгиптян тимчасово покинути своє місто

Польські та американські археологи дійшли висновку, що древні єгиптяни тимчасово покинули своє портове місто Береніс у 200-х роках до нашої ери через багаторічні посухи, які призвели до висихання джерел прісної води в регіоні. Автори припускають, що виною цього стало виверження вулкану у 209 році до нашої ери, яке перешкодило щорічним розливам Нілу. Результати дослідження опубліковані в журналі Antiquity.

E. Sidebotham / Antiquity, 2021

E. Sidebotham / Antiquity, 2021

Що це за місто?

Єгипетське місто Береніс, що розташовується на березі Червоного моря, було засноване ще близько 270 року до нашої ери царем Птолемеєм ІІ Філадельфом. Тоді воно функціонувало як важливий стратегічний порт, через який відбувався обмін різноманітними товарами та навіть бойовими слонами. Археологічні розкопки на цій території проводять із 1994 року, і зібрані дані дають змогу судити про розвинене суспільство, яке населяло древній Береніс. Зокрема, нещодавно там відшукали, можливо, найстаріше кладовище домашніх тварин, датоване І-II століттям нашої ери. Декілька сотень котів, собак та інших тварин, тіла яких вказують на те, що ними піклувалися за життя, були там похованими із прикрасами. Це може вказувати, що вже тоді люди цінували тварин як компаньйонів. Однак археологічні дані також показують, що приблизно із 220 до 200 року до нашої ери місто було покинутим. Нове дослідження вчених з Польської академії наук та Університету Толідо пропонують пояснення цьому явищу.

Що дізналися науковці?

У новій роботі археологи описали одну зі знахідок, що допомагає зрозуміти причини залишення міста. Обстежуючи рештки воріт та фортеці, вчені натрапили на древній колодязь, що просів у підлогу однієї з будівель. У ньому все ще накопичується невелика кількість води, хоча дослідження показали, що між 220 та 200 роками до нашої ери криниця пересихала та навіть була заповнена піском, що його міг задути вітер.

Археологи навіть знайшли у ньому бронзові монети, які датуються десятиліттями до 199 року, а також амфори, що ними могли зачерпувати воду.

Добуті з осаду піску в колодязі артефакти. E. Sidebotham / Antiquity, 2021

Добуті з осаду піску в колодязі артефакти. E. Sidebotham / Antiquity, 2021

Науковці пишуть, що для повного висихання цього колодязя повинні були бути суворі посухи протягом кількох років поспіль. Очевидно, це і стало причиною того, що древні жителі Беренісу покинули свої домівки. Можливо, в регіоні й без того вода не була в надлишку, оскільки на території давньої фортеці ця криниця — єдине знайдене джерело питної води. Скоріше за все, посуху спричинило виверження вулкану, вважають автори. Їхнє припущення ґрунтується на результатах одного з попередніх досліджень вчених Єльського університету, яке показало, що близько 209 року до нашої ери сталося виверження якогось вулкану. Це призвело до викидів в атмосферу величезної кількості газів та попелу, що тимчасово змінило клімат Північно-Східної Африки, зменшивши кількість опадів та послабивши щорічні розливи Нілу. Хоча достеменно невідомо, який вулкан міг призвести до таких наслідків, автори підозрюють чотирьох, які розташовані на іншому від Беренісу кінці світу: Монтань-Пеле в Атлантичному океані, Попокатепетль в Мексиці, Цурумі або Хакусан в Японії.

Амфори в південно-західній ніші криниці (b) та гіпсова противага з піщаних відкладень (а). S.E. Sidebotham / Antiquity, 2021

Амфори в південно-західній ніші криниці (b) та гіпсова противага з піщаних відкладень (а). S.E. Sidebotham / Antiquity, 2021


Читайте також