Patreon
Patreon

Вчені заблокували білок для розростання ракових клітин, назвали фосфін на Венері діоксидом сірки і схвалили денний сон

У цьому дайджесті ми розповідаємо про зіткнення галактик, які змогли «вимкнути» чорну діру, біочорнила для 3D-принтерів, якими лікуватимуть поламані кістки та про камінь у городі німця, який приніс з космосу на Землю найстаріші карбонати.

Вчені вперше заблокували ключовий білок для розростання ракових клітин

Американські вчені знайшли спосіб підійти до лікування раку з боку гену MYC, який зазвичай відповідає за розростання клітин в організмі. Він має велике значення під час розвитку людини, однак пізніше може призвести до посиленого поділу клітин певного типу, накопичення мутацій у яких може призвести до зростання ракових пухлин. Вчені і раніше намагалися вплинути на цей ген, однак націлити на нього ліки заважала його складна структура. Тому у новому дослідженні вирішили задіяти більш структурований протеїн, який залучений у роботі Myc — HCF1. Ця комбінація активує гени, відповідальні за швидке зростання клітин, однак після того, як лабораторним мишам заблокували взаємодію між цими білками, через 60 днів усі піддослідні були живими та без слідів злоякісних пухлин.

Кісткову тканину надрукували на 3D-принтері з біочорнил

Загалом ми і раніше вміли друкувати структури, схожі на кістку, на 3D-принтері, однак цього разу австралійські вчені обійшлися без надвисоких температур. Вони використали кальцій фосфат, який після контакту з біологічними рідинами тканин за кілька хвилин затвердів і перетворився на нанокристали апатиту — головну неорганічну сполуку кісток та зубів. Це не просто друк нової кістки, подібної до вашої, а нанесення цих чорнил у місце ушкодження, яке потім самостійно заповнюватиметься вашими клітинами і поступово перетвориться на повноцінну кісткову тканину.

UNSW Sydney

UNSW Sydney

Триденні мишенята запам'ятали прийомних матерів

Американські вчені помітили у майже новонароджених мишенят соціальні спогади про своїх матерів, причому навіть названих, що відкидає теорію про прив’язаність через генетично обумовлену схильність до запаху біологічної матері. Так мишенят віддали на виховання чужим матерям, а якщо поруч з’являлася інша миша, то вони спрямовували свій ніс у бік миші-опікуна. Вчені це пояснюють активністю у головному мозку однієї з ділянок гіпокампу, у якій підвищувалася нейронна активність поряд, коли мишенята були поруч із названими матерями. Спілкування із матерями, навіть названими, вважається найпершим і найтривалішим соціальним зв’язком для тварин, що потім стає основою подальших соціальних взаємодій.

Горобці-«оптимісти» почували себе краще поряд з «песимістами»

Пам’ятаєте, що жирні голуби відвойовують собі вище місце в ієрархії та що чотиримісячні ворони соціалізуються не гірше за дорослих приматів? Так-от у пернатих, виявляється, мало того що є свої типи особистості, так вони ще і живуть за принципом «протилежності притягуються». Угорські біологи вирішили перевірити, як різний склад соціальної групи впливає на її функціонування, але певно, такі досліди на людях проводити не дуже коректно, а тому у клітці закривали по одному 240 горобців. Питати про повну склянку води звичайно не дуже дієво, а тому на різних особистостей птахів поділили за тим, як вони себе поводилися: одні намагалися втекти з клітки, інші — забивалися в куток або обстежували місцевість. А згодом з’ясувалося, що якщо поселити поряд горобців з різними «особистостями», то вони мають менше ознак стресу і навіть на радощах набирають вагу.

GIPHY

GIPHY

Оси впізнали обличчя одна одної

Американські біологи нафотографували кілька осиних «облич»(це їхній кліпеус та очі), зробили з них фотошпалери для коробок, у які помістили ос. Далі комах тренували асоціювати одну з представленої пари зображень з негативним стимулом, а іншу — з нейтральним. Негативним стимулом у біологів зазвичай виступає струм. Потім дослідники поміщали піддослідних ос в центр коробки, на одному кінці якої було зображення оси, що асоціюється із болючим стимулом, а на іншому — з нейтральним. І комахи полетіли до приємнішого «портрету». Однак частину «обличчя» їм вже було важче розпізнати, тому дослідники припускають, що оси використовували той самий механізм для розпізнавання окремих особин, що й люди, який прийшов до нас еволюційно. Втім, європейські паперові оси навпаки краще запам’ятовували окремі ознаки «портретів».

Обідній сон пов’язали з кращими розумовими здібностями у літньому віці

Китайські науковці повідомили, що літні люди, які полюбляють обідній сон, загалом мають набагато кращу когнітивну функцію, ніж ті, хто вдень не спить. 1534 людей з Китаю віком понад 60 років, які брали участь у дослідженні, регулярно сплять в денний час принаймні п’ять хвилин, та краще пройшли тести на орієнтацію, мову та пам’ять. Однак, перш ніж виправдовувати свій денний сон, пам’ятайте, що все ж піддослідні спали менше двох годин, а у їхній крові виявили вищі рівні жирів, які інколи пов’язують з вищим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Це пояснюють схильністю до сидячого образу життя, але не переживайте, ми вже писали, скільки хвилин активності знадобиться, щоб вас вже не можна було назвати малорухливим.

GIPHY

GIPHY

Лобові зіткнення галактик можуть залишити чорні діри без живлення

У минулому найближча до Чумацького Шляху велика спіральна галактика, Андромеда, пережила зіткнення з іншою. Моделювання підказує, що то була карликова галактика-супутник, яка викинула свою масивну чорну діру у гало Андромеди. Однак, не зважаючи на те, що маса діри становить 140 мільйонів сонячних, вона демонструє досить низьку рентгенівську світність. Тому вчені запропонували варіант розвитку подій, за якого зіткнення галактик зруйнувало резервуар газу навколо чорної діри, що залишило її без матеріалу для живлення.

Зафіксований фосфін на Венері може насправді виявитися діоксидом сірки

Пам’ятаєте, як ми тут всі обговорювали життя на Венері, біомаркери і міркували, хто взагалі захоче жити у сірчаних хмарах Венери? Так от, здається, доведеться розходитися: інші дослідники поставили під сумнів, що їхні колеги зафіксували саме фосфін. Вони вважають, що впійманий раніше сигнал походить з мезосфери планети, а фосфін там би швидко руйнувався, тому швидше за все вчені бачили діоксид сірки. У новому дослідженні виявили, що оскільки зафіксований сигнал походив з більш високих шарів атмосфери, у такій кількості біомаркер там навряд чи утворювався би, інакше потоки фосфіну мали б бути у 100 разів більші за рівень виробництва кисню на Землі фотосинтезом.

GIPHY

GIPHY

Море Кракена на Титані назвали 100-метровим. З його центру не почули сигналів

На щастя на Титані ніхто Кракена не випускав, але, здається, міфічний молюск там міг би жити там лише невеличкий, з огляду на нові дані про глибину найбільшої метанової водойми на супутнику Сатурна. Апарат «Кассіні» збирав інформацію з затоки Moray Sinus, розташованій у північній частині моря, та дав змогу встановити хімічний склад «води» у ньому. Однак, сигналів з інших частин моря не було, а тому, якщо припустити, що склад рідини однаковий, то глибина у центральній частині моря Кракена має бути принаймні 100 метрів.

Фленсбурзький метеорит приніс на Землю найстаріший карбонат

12 вересня 2019 року сотні очевидців з Нідерландів та Бельгії помітили в небі вогняну кулю, а через день мешканець Німеччини знайшов невеликий метеорит на газоні в своєму садку. І от вчені вирішили проаналізувати вкритий чорною кіркою уламок та з’ясували, що вік карбонатів метеорита не менший за 4,564 мільярда років - 3,4 мільйона років після того, як утворилися перші тверді речовини Сонячної системи. Вчені припускають, що первинне батьківське тіло, від якого відколовся метеорит, було дуже малим та містило багато води, а також може бути схожим до планетезималей, які доставляли на Землю воду.