Американські дослідники з’ясували, що допитливість можна поділити на два основні типи. Люди з першим типом здебільшого прагнуть здобувати багато різної, часто непов’язаної інформації, інші ж схильні глибше зосереджуватися на конкретних темах, однак люди можуть переходити від одного типу до іншого в залежності від переслідуваних цілей. Про це вчені пишуть у статті журналу Nature Human Behaviour.
GIPHY
Чому це варте вивчення?
Допитливість супроводжує різні сфери нашого життя — вона допомагає взаємодіяти з людьми, навчатися та впливає на наш емоційний стан. Очевидно, що така важлива складова людського життя повинна вивчатися науковцями, але зробити це не легко. Немало спроб зробити це докладали психологи, але їхні дослідження головно зводилися до кількісного вимірювання допитливості. Тобто оцінювання того, наскільки людина взагалі зацікавлена у набутті нової інформації. Між тим, набагато менше вчених звертали увагу на те, якою ця допитливість взагалі може бути, як вона може проявлятися. Тож дослідники з Пенсильванського університету у своїй останній роботі сфокусувалися саме на цьому.
Як досліджували допитливість?
Вікіпедія є не те щоб достовірним джерелом наукових знань, але цього разу вона допомогла провести дослідження. Науковці використали цей сервіс для відстеження активності піддослідних. Вчені протягом 21 дня спостерігали як 149 учасників дослідження переглядають інформацію на Вікіпедії. Щодня на це заняття добровольці виділяли по 15 хвилин, але за три тижні вони переглянули 18 654 сторінки. При цьому учасникам не давали жодних додаткових вказівок і вони могли самі обирати, які сторінки переглядати.
Аналіз того, як піддослідні шукали інформацію та переходили від сторінки до сторінки, вибудовуючи мережу, де кожна унікальна сторінка є новим вузлом, дав змогу виявити певні закономірності.
Lydon-Staley et al / Nature Human Behaviour 2021
Якою буває допитливість?
Загалом науковці виділили два типи прояву допитливості, раніше описані як архетипи в філософії. Людей із першим типом вони назвали busybody, що можна перекласти з англійської як пронира, людина, що вмішується у чужі справи. Допитливість цих людей проявляється бажанням охопити інформацію з різних галузей одночасно. Піддослідні з цієї категорії протягом одного сеансу переглядали сторінки Вікіпедії, які часто були непов’язаними. Іншу тактику мають люди, названі дослідниками словом hunter — мисливець, шукач. Для них властиве зосередження на одній темі з раз. Учасники дослідження з цим типом допитливості зазвичай не перестрибували зі сторінки на сторінку через всю енциклопедію, натомість залишалися на сторінках, пов’язаних певною темою.
Але учасники не завжди слідували якомусь одному стилю пошуку інформації. За необхідності заповнити якусь прогалину в знаннях частіше проявляється стиль мисливця, коли ж людина шукає цілком нову інформацію, то має схильність бути “пронирою”.
Автори дослідження вважають, що їхні результати знайдуть використання, наприклад, при розробленні підходів у навчанні та показують, що люди не діляться на допитливих та недопитливих.