Біологія
Біологія

Вчені виміряли електричну мозкову активність під час фрісону

Французькі науковці виміряли за допомогою електроенцефалографії активність мозку учасників під час прослуховування ними приємної музики та переживання фрісону. Дотепер реакцію мозку на музику реєстрували за допомогою томографії, а нове дослідження вказує на можливість використання і зручнішого у користуванні електроенцефалографа, пишуть дослідники у статті журналу Frontiers in Neuroscience.

Як музика впливає на мозок?

Прослуховування улюбленої музики може викликати сильне задоволення, навіть ейфорію. Інколи вона відносить наші спогади до хороших подій та змушує поринути в ностальгію або ж викликає приємні “мурахи” по шкірі. Легке поколювання або лоскіт у відповідь на прослуховування приємної музики вчені називають фрісоном, або музичною лихоманкою, і він може супроводжуватися розширенням зіниць та гусячою шкірою. Це відчуття викликається активацією системи винагород та задоволення в мозкові, та може бути зареєстроване під час сканування мозку. У своїй останній роботі науковці з французького Університету Бургундії Франш-Конте проаналізували закономірності мозкової активності, пов'язаної музичною лихоманкою.

Що саме зробили науковці?

Вчені залучили до дослідів одинадцять чоловіків та сім жінок, які повідомили, що часто відчувають музичне задоволення. Їх попросили послухати через навушники 15-хвилинну підбірку звукових уривків. Деякі з них були взяті з улюблених мелодій учасників, інші ж дослідники підбирали самостійно.

У цей час до добровольців були під'єднані високоточні пристрої для енцефалографії (ЕЕГ) - вимірювання електричної мозкової активності, і їх просили повідомляти науковцям, коли вони відчувають настання фрісону.

Що нового вчені дізналися?

Науковці зареєстрували понад 300 фрісонів, кожен з яких тривав приблизно по дев'ять секунд. Вони не виявили жодних залежностей між кількістю фрісонів та музичним досвідом, і це означає, що незалежно від музикального таланту, всі мають однакові шанси насолоджуватися музикою.

Що стосується ЕЕГ, то вчені помітили високу активність у префронтальній корі, яка відповідає за мисленнєві процеси та поведінку. Згодом активність переходила в орбітофронтальну кору, яка оброблює сенсорні переживання та емоції. Крім цього, активізувалися додаткова моторна область та права скронева частка, яка обробляє звуки та може бути пов'язана з оцінюванням музики. Автори дослідження кажуть, що активація цих частин мозку може активувати зі свого боку систему винагород та запускати виділення гормону задоволення дофаміну.

Науковці вважають, що їхні результати підтверджують можливість вивчення задоволення від музики за допомогою ЕЕГ. Через легкість його транспортуванні дослідження з ним можна проводити навіть у концертних залах.