Дослідники відшукали у південному Китаї мікроскам’янілості організмів, що нагадують гриби. Їхній вік становить 635 мільйонів, вони відносяться до едіакарського періоду. Вчені вважають їх прямими викопними доказами колонізації суші грибами. Відповідна стаття доступна у журналі Nature Communications.
Andrew Czaja of University of Cincinnati
Що відомо про поширення організмів на суші?
Вихід живих організмів нашої планети на сушу був важливим переходом в історії життя. Велику роль у цьому переході відіграли гриби, оскільки мали сильний вплив на континентальне вивітрювання, глобальні біогеохімічні цикли та екологічну взаємодію між наземними організмами. Тому для розуміння розвитку наземних екосистем важливо визначити, коли саме гриби здійснили цей перехід. Дослідження молекулярних годинників вказують, що гриби відділилися від інших груп 1500 – 900 мільйонів років тому, однак їхніх копалин до девонського періоду відомо замало. До того ж, ці скам'янілості походили з середовищ навколо морів та заток, і не було однозначно показано, що вони є наземними грибами. Таким чином, незаперечні наземні скам'янілості грибів вперше з'явилися в ранньому девоні (410 мільйонів років тому). Однак, враховуючи їхню різноманітність у цей період, вчені припускають, що гриби вийшли на сушу раніше.
Що відшукали вчені?
Дослідники знайшли мікрокопалини, що збереглися у формації Душантуо в Південному Китаї. Характерною рисою цих скам’янілостей є два типи філаментів — ниткоподібних структур, які з'єднані зі сферичними утвореннями. Така розгалужена система вказує, що копалина дійсно представляє живих організмів.
За структурою скам' янілість найбільш схожа на гриби, зокрема на сучасні. За аналогією, вчені припускають, що невеликі сферичні утворення на філаментах є їхніми спорами.
Досліджувана скам'янілість. Andrew Czaja of University of Cincinnati
Ці мікроорганізми утворювали колонії у карстових порожнинах від 632 до 635 мільйонів років тому. Таким чином, вони існували у едіакарський період. Дослідники інтерпретують їх як еукаріотів та, імовірно, грибів. Разом з іншими першими наземними організмами, такими як ціанобактерії та водорості, вони формували просту наземну екосистему після періоду тривалого зледеніння, коли, як вважається, Земля була повністю вкрита кригою. Якщо виявиться, що ці грибоподібні організми дійсно набули тоді широкого поширення, то вони могли пришвидшити процеси доставки фосфору в океани та сприяти утворенню глинистих мінералів. Це, в свою чергу, підвищило продуктивність морських екосистем і вплинуло на цикли вуглецю. У результаті атмосфера та океани наповнилися киснем.