Вчені відкрили відповідальну за читання ділянку мозку

shs521 / unsplash

shs521 / unsplash

Нейробіологи з Техасу визначили ділянку мозку в скроневій частці, яка відповідає за здатність людей читати. Вчені припускають, що вона відіграє роль візуального словника мозку, в якій побачені символи порівнюються з уже відомими словами. Відповідне дослідження оприлюднили у журналі Nature Human Behaviour.

Чому це важливо?

Здатність до читання є унікальною людською здатністю, яка стоїть в основі сучасної цивілізації. Але вчені все ще не можуть зрозуміти до кінця, як саме відбувається цей процес. Тобто, як наш мозок обробляє інформацію від зорової системи так, що ми можемо відрізнити справжні слова від простого набору букв або символів. До того ж це відбувається із високою швидкістю та точністю. Вчені Техаського університету після серії досліджень припускають, що нарешті знайшли частину мозку, яка забезпечує суперздібність читати.

То яка ділянка мозку вміє читати?

Під час дослідів науковці просканували мозок 35 учасників, які проходили лікування епілепсії та мали електроди у своїх мізках. Це дало змогу відстежувати мозкову активність учасників у процесі того, як вони сприймають реальні написані слова, вигадані або написані вигаданим вченими шрифтом. Дослідники зосередилися на активності середньо-веретеноподібної кори. Це ділянка скроневої частки головного мозку, що відповідає за оброблення сенсорної інформації.

Що помітили вчені?

Вони з’ясували, що першою реагує, очікувано, середньо-веретеноподібна кора. Але сила та тривалість її активації залежить від того, як часто побачені слова використовуються у буденному житті. Тобто кора в цей час порівнює те, що бачать очі, із базою даних вже відомих слів. Короткі та частовживані слова розпізнаються цією ділянкою швидше, а довгі, незнайомі потребують більше часу. Після розпізнавання слова інформація надсилається в інші ділянки мозку для оброблення.

Щоб додатково перевірити роль середньо-веретеноподібної кори в розпізнаванні слів, вчені піддали цю ділянку піддослідних впливу коротких електричних імпульсів, які тимчасово порушили її роботу. Це призвело до того, що на деякий час учасники втратили здатність до читання, але все ще розуміли вимову та могли називати об’єкти. Цей стан називається дислексією, і він є одним із найпоширеніших порушень мовлення. Дослідження може допомогти краще зрозуміти цей стан та справлятися з ним, вважають автори нової роботи.