Після потрапляння комахи до піщаної пастки мурашиного лева останній підкидає піщинки, щоб спричинити невеликі зсуви піску. Завдяки цьому здобичі важче вибратися з пастки і вона потрапляє до її центру, де поїдається личинкою мурашиного лева. Так німецькі та данські вчені пояснюють ефективність піщаних пасток мурашиних левів у науковій роботі, яка оприлюднена на сервері препринтів bioRxiv та ще не була рецензованою.
Science Magazine / YouTube
Що вивчали вчені?
Чимало тварин будують пастки для вполювання здобичі. Зазвичай їхня конструкція включає шовк, як-от у павуків, або ж матеріали довкілля, як у мурашиних левів. Ці комахи на личинковій стадії є справжніми машинами для вбивства із великими щелепами та вкрай цікавою стратегією полювання — вони риють в піску заглиблення у вигляді лійки. Потрапивши до нього комаха-здобич не може самостійно з нього вибратися та неминуче потрапляє на дно. Там під невеликим шаром піску ховається власне личинка мурашиного лева в очікуванні, коли їжа буквально сама впаде до рота. Вчені достеменно не знали, як вдається мурашиним левам будувати такі ефективні пастки, тому дослідники з Кільського та Орхуського університетів провели власні досліди та спостереження.
Як вивчали мурашиних левів?
Досліди проводили з вирощеними в лабораторіях мурашиними левами та невеликими цвіркунами й мурахами, що є природою здобиччю цих хижаків. Піддослідні тварини утримувалися в піщаних тераріумах. За допомогою високошвидкісного відеознімання вчені детально розглянули акт потрапляння в піщану пастку жертв мурашиного лева.
Після цього дослідники побудували власні конічні заглиблення в піску, що імітували справжні пастки. Так вони прагнули перевірити, чи достатньо такої будови конструкцій для захоплення комах, чи вони зможуть з них втекти.
Які результати досліджень?
Після потрапляння цвіркуна або мурахи до піщаної пастки, вібрації від їхніх рухів уловлюються мурашиним левом на дні піщаної лійки. У цей час він рухами голови підкидає невелику кількість піску, при цьому частота рухів збільшується, коли здобич змінює будову схилу пастки та підштовхує пісок ближче до центру. Дії мурашиного лева призводять до невеликого зсуву, який тягне комах прямо в пащу хижака. Таким чином останній, підкидаючи піщинки, постійно підтримує геометрію пастки, тобто кут природного укосу — найбільший кут, що може бути утворений укосом насипу сипкого матеріалу. Це, зокрема, запобігає засипанню піском самого мурашиного лева.
Результат підтверджується і дослідами зі штучними пастками вчених. Потрапляючи до них, комахи спричиняли суттєву зміну кута схилу, що врешті підвищувало шанси комахи вибратися із піщаного заглиблення.