Японські науковці відновили життєдіяльність мікроорганізмів із морських відкладень, вік яких сягає до 102 мільйонів років. Мікроби, як вважалося були мертвими, але після перенесення їх у поживне середовище понад 99 відсотків організмів проявили активність та навіть стали розмножуватися. Своїми спостереженнями вчені поділилися у статті журналу Nature Communications.
Південно-Тихоокеанський круговорот, дно якого знаходиться на 6 тисяч метрів нижче рівня моря, в порівнянні із іншими місцями, є бідним на поживні речовини та найменш продуктивним регіоном Світового океану. Це стало причиною здійснення експедиції, під час якої 2010 року японські вчені відвідали “морську пустелю”. Вони прагнули дослідити, чи можуть у таких несприятливих умовах виживати організми, чи ця місцевість безживна. Для цього вчені підняли на поверхню проби ґрунту з глибини більше 100 метрів нижче дна.
Лабораторні досліди показали, що у всіх пробах був присутній кисень. Вже тоді вчені припустили, що можуть знайти в них ще й життя, оскільки кисень міг би тривалий час підтримувати мікроорганізми живими, навіть мільйони років. Щоб перевірити своє припущення дослідники піддали кілька зразків інкубації в умовах достатньої кількості поживних речовин. Дослід показав, що майже всі мікроби відреагували на поживу та проявили відповідну активність. Навіть серед найстаріших організмів, що населяли відкладення віком 101,5 мільйонів років, аж до 99,1 відсотка мікроорганізмів відновили свою життєдіяльність та почали активно розмножуватися. Через 68 днів від початку експерименту кількість клітин збільшилася із приблизно 100 до 1 мільйона на кубічний сантиметр. Подальше вивчення дозволило класифікувати організми - більшість із них віднесли до бактерій таких класів, як Alphaproteobacteria та Gammaproteobacteria.
Вчені пояснюють таке довгожительство тим, що в умовах обмежених ресурсів життя цих організмів не може бути активним і протікає у дуже повільному темпі. Тому всю ту невелику кількість енергії, що їм доступна, вони використовують, щоб тільки підтримувати своє існування.
Чому це важливо?
На думку Стівена Д’Хондта, одного з авторів наукової статті, найбільш вражаючим у цій роботі є те, що вона показує відсутність обмежень для життя у давніх відкладеннях Світового океану.
"Навіть у найдавнішому осаді, який ми пробурили, із найменшою кількістю їжі, все ще були живі організми, і вони можуть прокинутися, рости та розмножуватися", - каже Стівен.