Довгострокові наслідки людського впливу на природну є недооціненими навіть вченими. Сучасні тенденції зміни клімату, забруднення, вимирання видів та втрати природних середовищ критично загрожують виживанню всіх видів, зокрема людини, пише міжнародна група дослідників у статті журналу Frontiers in Conservation Science.
Pixabay / Pexels
Чому це досліджували?
Вплив, який людство має на планету, зараз вагоміший, ніж будь-коли в нашій історії. Це можна було б вважати великим досягненням, якби ми використовували свої можливості в правильному напрямку. Натомість минулі та теперішні дії призводять до занепаду природи. Біорізноманіття стрімкими темпами скорочується, клімат зазнає разючих змін, але головне, що наслідки нашої діяльності мають негативний вплив і на нас самих. Чимало досліджень проведено з метою оцінити величину наслідків людського втручання в природні процеси та передбачити майбутні тенденції. Група провідних учених зі Сполучених Штатів Америки, Австралії та Мексики проаналізували понад 150 досліджень, які охоплюють різні аспекти зміни природи, щоб побачити повнішу картину становища.
Що вони з’ясували?
Втрати біорізноманіття внаслідок людської діяльності своїм корінням сягають часів, коли з’явилося сільське господарство. Це сталося близько 11 тисяч років тому, але проблема з втратою видів особливо загострилася протягом останніх століть. Зараз людство вже змінило майже дві третини суші Землі, за останні років 500 задокументовано близько 1300 випадків вимирання видів, а чисельність популяцій диких тварин за 46 років скоротилася майже на 70 відсотків. За 200 років коралові рифи втратили половину живих поліпів. До того ж поки що країни світу не досягли жодної поставленої цілі по збереженню біорізноманіття.
Це відбувається на фоні зростання чисельності людей, яких стало вдвічі більше з 1970 року. За підрахунками, до 2050 року нас стане близько 10 мільярдів. Це означає, що втрата біорізноманіття, деградація ґрунтів, пластикове забруднення відбуватимуться ще швидше. Наслідком цього може стати суттєвий дефіцит харчових продуктів. Більша щільність людської популяції також означає підвищення ймовірності виникнення безробіття, конфліктів, тероризму, війн, пандемій та глобальних економічних криз.
Більша кількість людей вимагає вироблення більшої кількості продуктів, через що зростатиме добування викопного палива та зростатимуть темпи глобального потепління. Вже зараз Земля нагрілася на 1,25 градуса за Цельсієм від значення доіндустріального рівня, а до 2050 майже напевно сягне 1,5 градуса, навіть якщо виконуватимуться всі умови Паризької угоди, вважають вчені.
Поки електорати обирають до влади популістських лідерів, що в останню чергу хвилюються за довкілля, ситуація не зміниться. Тому дослідники вважають, що ситуація набагато гірша, ніж це навіть уявляли експерти, оскільки зазвичай останні охоплюють лише окремий аспект проблеми, відповідно до їхньої спеціалізації.
То все втрачено?
Автори пишуть, що у довгостроковій перспективі нас чекає період масового вимирання, занепаду здоров’я та заворушень, спричинених зміною клімату, включно з масовими міграціями людей, які можуть призвести до виникнення 1 мільярда мігрантів до 2050 року. Це майбутнє, яке настане за умови сучасних тенденцій, якщо людство не змінить курс.
Щоб уникнути цього сценарію, науковці радять позбутися ідеї про безперервне економічне зростання, що шкодить довкіллю. Важливим є також введення плати за продукцію та діяльність, небезпечну для природи, приміром, ціни за вуглець. Суттєве та швидке зниження викидів парникових газів та добування викопного палива, обмеження монополізації, впливу корпорацій на політику теж є вагомим кроком до кращого майбутнього. Як і забезпечення якісної освіти та розширення можливостей жінок у всьому світі, що дасть змогу краще контролювати планування сім’ї.
Чимало людей та організацій вже рухаються в правильному напрямку, однак для глобального ефекту діяти необхідно теж глобально. Тому автори наукової роботи закликають вчених бути відвертими та говорити про справжні виклики, що постають перед людиною, не зменшуючи масштаби проблеми.