Екологія
Екологія

Вчені дослідили вплив посухи на лісові екосистеми

Міжнародна група вчених дослідила, що тривала та стійка посуха змінює видовий склад лісів, зсуває співвідношення дерев та чагарників у бік останніх та інколи призводить до заміщення дерев лучною рослинністю у короткостроковій перспективі. Такі результати науковці отримали, проаналізувавши лісові екосистеми в різних кутках світу. Дослідження вийшло в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Чому це варте уваги?

Хоч ліси й здаються стійкими та непорушними, насправді вони вкрай вразливі та стикаються із чималою кількістю загроз. Однією з них є посуха, що через глобальне потепління дедалі частіше та сильніше вражає ліси. Вона призводить до значної смертності дерев, що має чималі наслідки, включаючи зміни у колообігу та зберіганні вуглецю, циклах води, загальній стійкості та зростанні рослин. Команда із майже сорока науковців вирішила дослідити останній фактор - як посуха впливає на відновлення рослинності після серйозних засух.

Як вивчали ліси?

Науковці проаналізували відновлення після засухи в 131 лісі та лісистій місцевості по всьому світу, щоб з'ясувати, які закономірності цього процесу. Локації розташовувалися у різних кліматичних зонах - від тропіків до помірних широт, однак багаті тропічні лісові екосистеми не враховувалися.

У середньому науковці відстежували зміни, які відбувалися з лісами протягом п'яти років після посухи.

Які ж закономірності виявили?

Головні лісові породи, виявляється, відновлюються лише частково. Всього 21 відсоток дерев, які жили до посушливого періоду, змогли відрости і після нього. А 10 відсотків лісів та лісистих місцевостей взагалі стали вирощувати здебільшого лучну рослинність. На більш ніж двох третинах обстежуваних ділянок мертві дерева замістилися переважно чагарниками. На думку авторів, це вказує на важливі зміни в структурі та функціях екосистем після посух. Найкраще відновлюються дерева такі дерева, як тополі (Populus spp), евкаліпти (Eucalyptus spp) та дуби (Quercus spp), які можуть відрости. Менш успішними є дерева, що покладаються значною мірою на проростання насіння, як-от сосни (Pinus spp) чи ялиці (Abies spp). Очевидно, на відновлення впливають також вплинули вимогливість дерев до світла, стійкість до тіні, склад угруповань та людська діяльність. Збудники захворювань посилили негативний ефект посухи та домінування чагарників після відмирання дерев.

Загалом, тенденції були всюди подібними, однак певні мінливості вчені виявили на рівні угруповань. В екосистемах, де панували вимогливі до вологи дерева, наприклад, згодом стали зростати більш посухостійкі рослини.

Автори роботи зазначають, що вони досліджували лише короткостроковий вплив посухи на екосистеми. І надалі необхідно провести більше досліджень, з урахуванням таких факторів, як пожежі, шкідники та інвазійні види, щоб говорити про довгострокові наслідки посух.