Біологія
Біологія

Вчені дослідили анатомію поліхети з галузистим тілом

Міжнародна група науковців вперше дослідила анатомію одного з двох відомих науці багатощетинкових червів, що мають галузисте тіло — Ramisyllis multicaudata. Тварина має один передній кінець тіла з головою, але численні задні кінці, що утворюються у процесі зростання поліхети розгалуженням її тіла разом із внутрішніми органами. Результатами автори поділилися у статті в Journal of Morphology.

Glasby

Glasby

Що це за черви?

Багатощетинкові, або поліхети (Polychaeta) — це клас кільчастих червів. Вони так називаються через наявність щетинок на кожному сегменті тіла, які слугують переважно для пересування. На сьогодні відомо понад десяти тисяч видів поліхет, більшість із яких є водними тваринами, що мешкають на різних глибинах океану. Вони можуть дуже сильно відрізнятися за своїм зовнішнім виглядом, зокрема величиною, що коливається від кількох міліметрів до кількох метрів. Іноді вони нагадують багатоніжок, а в деяких випадках — різнокольорові водні рослини.

А деякі взагалі мають розгалужене, наче дерево, тіло. Понад століття черв Syllis ramosa вважався єдиним з кільчастих червів із такою формою, однак у 2012 році науковці описали ще одну поліхету, Ramisyllis multicaudata, яка живе біля північного узбережжя Австралії на глибині близько 20 метрів і також має одну голову та численні задні кінці тіла. У новій роботі група дослідників із Іспанії, Австралії та Німеччини провела детальне дослідження незвичайної тварини.

Як вивчали поліхету?

Ramisyllis multicaudata, як і інший розгалужений черв, живе в симбіозі з морськими губками, пронизуючи їх своїм тілом і занурюючи свою голову глибоко в хазяїна. Крім цього, він має дуже вразливе тіло, ширина якого сягає менше одного міліметра. Через це дуже важко його вивчати, не пошкоджуючи. Тож цього разу науковці застосували цілий арсенал різних підходів до вивчення.

Губка Petrosia, на поверхні якої видніються задні кінці єдиної особини поліхети Ramisyllis multicaudata. Glasby

Губка Petrosia, на поверхні якої видніються задні кінці єдиної особини поліхети Ramisyllis multicaudata. Glasby

Окрім звичайного в таких випадках гістологічного вивчення, тобто мікроскопічного дослідження тканин, вчені застосували електронну мікроскопію, імуногістохімічний аналіз, конфокальну лазерну мікроскопію та комп'ютерну мікротомографію. Результатом цього стали тривимірні зображення внутрішньої будови поліхети та губки як середовища її існування.

Що нового дізналися про тварину?

Дослідження дало краще розуміння того, як відбувається галуження тіла багатощетинкового черв'яка у процесі зростання. Виявляється, коли кінець тіла розділяється, це ж відбувається із усіма його внутрішніми органами, чого ніколи раніше вчені не спостерігали. Тривимірні моделі вказали на існування у цих тварин унікальних м'язових структур, схожих на мости, які утворюються в місцях розділення внутрішніх органів. Ця знахідка підтвердила здогадки вчених, що R. multicaudata галузиться тільки в дорослому віці, а також дає змогу відстежити, котра із гілок була першою, а котра від неї відділилася згодом, що допоможе краще зрозуміти ріст тварини.

Частина тіла єдиної особини Ramisyllis multicaudata, вилученої з губки. Ponz-Segrelles, Aguado & Glasby

Частина тіла єдиної особини Ramisyllis multicaudata, вилученої з губки. Ponz-Segrelles, Aguado & Glasby

Вченим вдалося дізнатися дещо й про розмноження цих істот. Коли ця поліхета готується до репродукції, її задні кінці стають вмістилищем для статевих клітин тварини. У цей час у них формуються власні очі та навіть мозок. Згодом ці репродуктивні одиниці відділяються від тіла та можуть самостійно плавати й орієнтуватися у середовищі.

Результати вчених розкривають багато нових деталей життя галузистих червів, але про них все ще відомо дуже мало. Так, у цій роботі автори описують, що кишківник поліхет здається функціональним, однак вони не виявили жодних решток їжі в ньому або інших слідів харчування. Тож залишається незрозумілим, як і чим харчується R. multicaudata, зважаючи на те, що його голова завжди перебуває у товщі тіла губки-хазяїна. Так само наразі немає даних щодо того, як впливає розгалуженість тіла на кровопостачання та передачу нервових імпульсів по тілу.