Астрономія
Астрономія

Ультрахолодна зірка створила надспалах

Астрономи виявили надспалах ультрахолодної зірки типу М9, у результаті якого вона збільшила свою яскравість на 9,5 зоряної величини. Препринт відповідної статті доступний на сайті arXiv.org. Вимірювання енергії спалаху показало, що він був одним із найпотужніших для ультрахолодних зірок.

NASA’s Goddard Space Flight Center / S. Wiessinger

NASA’s Goddard Space Flight Center / S. Wiessinger

Що відомо про ультрахолодні зірки?

Ультрахолодні карлики — це зірки зі спектральними типами M7 та нижче. Їхня маса менша за 0,3 сонячної маси. Такі зірки демонструють слабке випромінювання хромосфери та тьмяні у рентгенівському діапазоні. Але ультрахолодні зірки створюють спалахи в оптичному, рентгенівському, ультрафіолетовому та радіодіапазоні. Це вказує на їхню магнітну активність. Інтер'єр ультрахолодних карликів, скоріше ща все, повністю конвективний. Механізми динамо хромосферної та корональної активності таких світил можуть відрізнятися від зірок сонячного типу.

Яке дослідження провели астрономи?

Вчені дослідили надспалах, позначений як GWAC 181229A, під час спостереження з частотою у 15 секунд. Подію створила зірка SDSS J013333.08+003223.7, розташована на відстані 471 світлового року від Землі. Під час піку викиду її яскравість становила 13,5 зоряної величини, тоді як зазвичай вона складає 24 зоряних величини. Астрономи змогли виміряти енергію спалаху та магнітну індукцію. Виявилося, що цей спалах був однією з найбільш енергетичних подій для ультрахолодних зірок. Пік спалаху наступив приблизно через 50 секунд, а потім він почав затухати. Також дослідники вирахували, що ефективна температура зірки становила близько 5340 Кельвінів.

Зафіксований спалах  GWAC 181229A. Xin et al., 2020

Зафіксований спалах GWAC 181229A. Xin et al., 2020

зоряної величини
Чим менше це значення, тим яскравіша зірка