У найгарячішій пустелі знайшли новий вид прісноводних ракоподібних

В іранській пустелі Деште-Лут, де зафіксували найвищу температуру на Землі, знайдено новий вид прісноводних ракоподібних. Їх знайшли у невеликій тимчасовій водоймі, а вивчення показало, що вони належать до ряду зяброногів, чиї яйця можуть зберігатися під час засухи живими протягом років. Новий вид отримав назву Phallocryptus fahimii, дослідники його детально описали в статті журналу Zoology in the Middle East.

Де пустеля Деште-Лут?

Пустеля Деште-Лут знаходиться в центральній частині Іранського нагір’я та відома своєю спекотністю. 2006 року за допомогою супутників у пустелі Деште-Лут зареєстрували найвищу температуру на Землі в тіні - 70,7 градуса Цельсія. Але з того часу цей показник вже був перевершений. 2017 року вимірювання вказали вже на температуру 78,2 градуса, а на поверхні пустелі згодом зафіксували 80 градусів Цельсія. Зважаючи на екстремальні умови, властиві цій пустелі, та на нестачу знань про місцеву флору та фауну, вчені вирішили здійснити експедицію до Деште-Лут, що дослідити біорізноманіття.

То кого там знайшли?

В одній з невеликих тимчасових водойм, які утворюються в пустелі після рідкісних повеней, науковці помітили невеликих істот. Після ближчого розглядання, вони з’ясували, що це невеличкі, трохи більші за два сантиметри прісноводні ракоподібні. Подальше вивчення допомогло віднести тварин до ряду Зяброноги (Anostraca). Ці ракоподібні населяють тимчасові водойми в посушливих регіонах Землі та харчуються водоростями. Під час сильних засух їхні яйця можуть виживати у ґрунті протягом десятиліть.

Як згодом виявилося, знайдені ракоподібні належать до нового для науки виду. Вчені його назвали Phallocryptus fahimii.

Чим він особливий?

Його відкриття ставить перед науковцями кілька цікавих запитань. У тому регіоні Ірану, де знайшли ракоподібних, немає жодних постійних водойм або підземних вод. Тож незрозумілим залишається еволюційне походження цих тварин. У наступних роботах вчені спробують знайти відповідь на це запитання та з’ясувати, чи є вид широко поширеним або ж він властивий лише для певної місцевості та потребує захисту.