Американські вчені виявили у мавп упередженість, відому під назвою неповоротних витрат, що довгий час вважалася людською властивістю. Це означає, що мавпи, як і люди, схильні триматися за щось, у що вже вклали свої ресурси, навіть якщо це рішення принесе лише додаткові втрати. Дослідження опублікували у статті журналу Scientific Reports.
Andre Mouton / Pexels
Що таке неповоротні витрати?
Коли люди приймають рішення, то схильні спиратися на наявність і величину неповоротних, або ретроспективних, витрат. Це такі затрати, які вже здійснені та не можуть бути повернутими. Наприклад, якщо у когось є автомобіль, яким він не користується або його утримання, ремонт є надто дорогими для нього, то вигідніше було б авто продати, незалежно від того, за скільки воно було куплене. Але людям таке рішення зазвичай тим важче прийняти, чим більше грошей вони вклали. Ми дуже неохоче кидаємо речі, у які інвестували гроші, час, зусилля чи інші ресурси, навіть якщо в результаті від цього програємо. Це явище давно відоме і детально описане в багатьох наукових роботах, проте психологічні механізми його виникнення залишаються незрозумілими. Вивчення ефекту неповоротних витрат в інших тварин може допомогти краще його зрозуміти, тому науковці з Університету штату Джорджія вперше провели дослідження цього питання на мавпах.
Як вивчали мавп?
До дослідження залучили 26 мавп капуцинів та сім макак-резус. Їх навчили відстежувати рухому ціль на екрані комп’ютера за допомогою джойстика. Якщо тварини добре справлялися із завданням, то експериментатори нагороджували їх ласощами. Коли ж мавпи робили помилки та неакуратно стежили за ціллю, нагороду вони не отримували, а починався новий раунд гри.
Раунди тривали 1, 3 або 7 секунд, хоча більшість з них мали мінімальну тривалість. Вчені розмірковують, що якщо тварина не отримала нагороду після першої секунди старань, то для неї вигіднішим було б програти та почати новий раунд, з вищими шансами отримати винагороду за малі зусилля.
Як зреагували тварини?
Загалом, вони все одно продовжували намагатися щоразу проходити завдання до кінця, протримуючись у 5-7 разів довше, ніж це було б оптимально. Особливо це стосувалося макак, а ось капуцини потрапляли в пастку неповоротних витрат дещо рідше.
Автори роботи вважають, що їхні результати вказують на давнє походження схильності до враховування ретроспективних витрат при плануванні. Тобто, це поведінка, яка виникла в процесі еволюції навіть не в людей, а набагато раніше. Раніше вчені описували його і в таких тварин як голуби та пацюки. Тож наші людські здібності — раціональність підтримання публічної репутації — можуть і не відігравати значної ролі у цьому процесі. Але наші когнітивні вміння можуть допомогти вчасно виявити проблему, зважити вигоди та втрати й прийняти правильне рішення.