Палеонтологія
Палеонтологія

У Китаї відшукали новий вид викопного велетенського носорога

Палеонтологи відшукали у північно-західній частині Китаю новий вид парацератерія, що належав до родини носорогів, віком 26,5 мільйонів років. Виявилося, що ця тварина є близьким родичем іншого виду, Paraceratherium bugtiense з Пакистану. Дослідники також змогли проаналізувати поширення парацератерієв у центральну Азію. Відповідна стаття надрукована у журналі Communications Biology.

Yu Chen

Yu Chen

Що відомо про велетенських носорогів?

Велетенські носороги вважаються одними з найбільших наземних ссавців, які коли-небудь жили. Їхні черепи і ноги довші, ніж в усіх наземних ссавців. Розміри тіла таких носорогів були придатними для життя у відкритих лісових масивах у вологих або посушливих кліматичних умовах. За винятком деяких решток, знайдених у Східній Європі, Анатолії та Кавказі, ці тварини мешкали переважно в Азії, зокрема в Китаї, Монголії, Казахстані та Пакистані. У відкладеннях Китаю від середнього еоценового періоду до пізнього олігоцену були знайдені усі форми гігантського носорога, включаючи шість родів. Серед них рід Juxia з середнього еоцену розглядається як однозначний предок усіх велетенських носорогів через сукупність примітивних та головних спеціалізованих ознак. Рід Paraceratherium був найбільш розповсюдженою формою гігантського носорога, але, за виключенням Східної та Центральної Азії, багато його скам’янілостей із Східної Європи та Західної Азії фрагментарні. Лише Paraceratherium bugtiense з південно-західної частини Тибетського плато представлений широко. Його використовують як основу для досліджень походження і поширення парацератерієв.

Які скам’янілості відшукали палеонтологи?

Дослідники знайшли повністю збережений череп парацератерія з артикульованою нижньою щелепою та збереженим шийним хребцем у відкладеннях з верхнього олігоцену (33-23 мільйони років тому) в провінції Ганьсу, Китай. Регіон розташовується на північно-східній межі Тибетського плато. Раніше тут вже знаходили інших гігантських носорогів, а також вимерлих гризунів, хижаків креодонтів, непарнокопитних та інших ссавців. Схожа фауна існувала і у інших місцевостях північно-східного Китаю, тож дослідники вважають, що на усій цій території у пізньому олігоцені були поширені ліса та луки.

Місце знайденої скам’янілості. Tao Deng et al

Місце знайденої скам’янілості. Tao Deng et al

Палеонтологи визначили, що череп належить дорослій особині, його вік складає 26,5 мільйонів років. Тварина мала характерні для парацератерієв риси, однак була більшою за розмірами та демонструє кілька визначних особливостей у своїй будові, що вирізняє її з-поміж інших видів. На основі цього дослідники зробили висновок, що вона належить до нового виду, Paraceratherium linxiaense. Він мав тісний зв’язок з Paraceratherium bugtiense з Пакистану.

Tao Deng et al

Tao Deng et al

На що вказує така знахідка?

Велетенські носороги одночасно існували у Казахстані та Пакистані, однак бузпосередньо поширитися між двома регіонами вони не могли, адже Південна Азія була відокремлена від Казахстану морем. Таким чином, розповсюдження велетенського носорога з Монгольського плато в Південну Азію могло відбуватися під час олігоцену вздовж східного узбережжя моря Тетис, або ж на межі між еоценом та олігоценом через деякі низькі райони Тибету, демонструючи, що на той час цей регіон ще не був високим плато. Таким чином, дослідники підтвердили, що велетенський носоріг міг пройти через тибетський регіон, щоб дістатись до індійсько-пакистанського субконтиненту в олігоцені.

Розповсюдження велетенських носорогів. Tao Deng et al

Розповсюдження велетенських носорогів. Tao Deng et al