Британські дослідники з'ясували, що у чоловіків та жінок із хронічним болем пов'язані різні генетичні варіації. Вони виявили понад 30 генів, пов'язаних із хворобою, які специфічні для окремої статі, і лише один виявився спільним для обох статей. Відкриття може допомогти краще зрозуміти, чому жінки більш схильні до розвитку хронічного болю, ніж чоловіки. Результати опубліковані в журналі PLOS Genetics.
Engin Akyurt / Pexels
Що таке хронічний біль?
Хронічним зазвичай називають біль, який триває щонайменше три місяці. Він може бути як самостійним захворюванням, так і симптомом іншого стану, наприклад, травматичного ушкодження, раку тощо. Це одна з найпоширеніших скарг, з якими пацієнти звертаються по допомогу лікарів. Але всупереч актуальності, все ще залишаються незрозумілими чинники, які визначають сприйнятливість людини до виникнення хронічного болю, а також механізми, що лежать в основі розвитку та протікання розладу. Дослідження показували, що частіше від хронічного болю страждають жінки, ніж чоловіки, але вивчення болю здебільшого все одно проводять на мишах чоловічої статі або чоловіках. Тож про статеві відмінності у розвитку захворювання відомо також небагато. Але у новій роботі науковці з Університету Глазго зосередилися на пошуку можливих генетичних факторів в основі цих відмінностей.
Кого вивчали вчені?
Вони використали у своєму дослідженні дані з масштабного британського біобанку UK Biobank, який саме слугує для дослідження генетичних факторів та чинників довкілля на виникнення різних патологічних станів.
У процесі вивчення хронічного болю дослідники порівняли генетичні варіанти 209 093 жінок та 178 556 чоловіків. Так вони виявили 31 ген, який пов'язали із хронічним болем у жінок та 37 генів, асоційованих із ним у чоловіків. При цьому тільки один ген був властивий представникам обох статей, який відповідає за розвиток нервової системи.
Подальші досліди на мишах показали, що більшість виявлених генів найбільш активні в регіоні чутливого вузла спинномозкового нерва — скупченні нервових клітин, що, серед іншого, передають сигнали про біль до головного мозку. Крім цього, специфічні для жінок гени хронічного болю було особливо активними у головному мозку. Це узгоджується із гіпотезою, що хронічний біль значною мірою виникає в мозку, а не безпосередньо в місці його відчуття. Багато генів чоловіків та жінок вчені пов'язують ще й із психічними розладами, як-от ангедонією та депресією, або імунними порушеннями.
Тому автори роботи висновують, що статеві відмінності у розвитку хронічного болю справді пояснюються принаймні частково генетичними факторами — відмінностями у генах та їхніх взаємодіях один з одним. Поки що неможливо сказати, як саме проявляється вплив генетичних факторів, але вчені припускають, що це відбувається через особливості функціонування нервової та імунної системи. Це дослідження хоча б трохи, але змогло наблизити нас до кращого розуміння причин, чому жінки страждають від тривалого болю частіше за чоловіків.