Дослідження за участі нідерландських туристів показало, що з подорожей можна привести нові гени стійкості до антибіотиків, поширені в місцях відвідування. Тому вчені занепокоєні, що мандрівники можуть сприяти глобальному поширенню антибіотикорезистентності. Своїми результатами вони поділилися в журналі Genome medicine.
Asad Photo Maldives / Pexels
Чому увагу зосередили на мандрівниках?
Поширення серед бактерій стійкості до антибіотиків загрожує мільйонами смертей щороку внаслідок важковиліковних інфекцій. Ця резистентність сильно обмежує варіанти лікування, які можуть застосувати лікарі, і насправді може звести нанівець 70 років прогресу в лікуванні бактеріальних інфекцій, як наче антибіотиків у нас ніколи й не було. Хоча кількість стійких до антибактеріальних препаратів бактерій та їхніх генів зростає у всьому світі, це відбувається нерівномірно у різних географічних регіонах. Здебільшого показник резистентності вищий у країнах із низьким та середнім доходом, що пояснюється менш контрольованим використанням антибіотиків у людей і тварин. Однак люди можуть поширювати бактерії, стійкі до антибіотиків, та їхні гени із ендемічних для них регіонів по всьому світові, подорожуючи. Оцінити, наскільки мандрівники сприяють наближенню постантибіотичної ери, вирішили дослідники з Маастрихтського університету.
Як вони проводили вивчення?
Науковці провели дослідження за участі мандрівників, які побували в різних куточках Землі. Усього вони залучили 190 дорослих нідерландців, які подорожували до Південно-Східної Азії, Південної Азії, Північної Африки та Східної Африки. Усього вони пробули у мандрівці від одного тижня до трьох місяців.
Напрямки подорожей нідерландських туристів. Alaric W. D’Souza et al. / Genome medicine, 2021
Щоб дослідити їхній зв'язок зі стійкістю до антибіотиків, вчені відібрали в учасників фекальні зразки кишкової мікробіоти до та після здійснення подорожі. Отримані зразки піддали метагеномному аналізу, який вказав на поширеність у них генів антибіотикорезистентності. Важливою умовою відбору учасників було, щоб вони за три місяці до подорожі не лікувалися антибіотиками. 174 учасники повідомили, що не приймали такі препарати й під час дослідження.
Які результати отримали?
Вчені кажуть, що виявили суттєве збільшення кількості генів резистентності у зразках кишкової мікробіоти учасників після їхнього повернення з подорожі. Загалом вони вказують на 121 ген антимікробної стійкості серед 190 учасників. Щодо 56 генів вчені отримали вагомі докази набуття їх після мандрівки. Зокрема, це варіанти гену tetX, які надають бактеріям захист проти всіх антибіотиків тетрациклінового ряду. Відвідувачі Азії привезли в своїх кишківниках ген mcr-1, який пов'язаний зі стійкістю бактерій до антибіотика останнього резерву колістину, що його застосовують для лікування інфекцій, коли інші антибіотики виявилися неефективними.
Науковці відмічають, що хоча вони не досліджували наявність цих генів у патогенних бактерій, вони не виключають такої можливості. Крім цього, мандрівники можуть сприяти їх впровадженню у своє домашнє середовище, звідки вони завдяки горизонтальному переносу генів можуть легко перекочувати до збудників хвороб. Разом із тим, туристи можуть і навпаки, виносити зі своїх країн до місця призначення поширені в їхній місцевості гени резистентності. Потрібно провести більше досліджень, щоб з'ясувати зв'язки передачі стійкості до антимікробних препаратів через країни та континенти, а також вжити заходів для зменшення поширеності стійкості у бідних країнах та із середнім доходом, висновують автори.