Біологія
Біологія

Тривалість життя коморських латимерій оцінили в століття

Французькі науковці з'ясували, що сучасні африканські целаканти коморські латимерії (Latimeria chalumnae) можуть досягати сторічного віку. Порівняння тривалості їхнього життя із розмірами тіла робить їх морськими рибами із одним із найповільніших темпів зростання. До такого висновку дійшли науковці, проаналізувавши понад 25 особин коморських латимерій різного віку за допомогою сучасного вивчення луски риб. Результатами дослідження вчені поділилися у журналі Current Biology.

Луски дорослого коморського целаканта. Laurent Ballesta

Луски дорослого коморського целаканта. Laurent Ballesta

Що це за тварини?

Целаканти — це лопатепері риби ряду целакантоподібних (Coelacanthiformes). Вченим було відомо про цих тварин ще з ХІХ століття завдяки виявленню їхніх скам'янілих решток, найдавніші з яких датуються приблизно 400 мільйонами років тому. Довгий час вважалося, що риби вимерли орієнтовно 66 мільйонів років тому. Утім, у 30-х роках минулого століття живих целакантів знайшли біля узбережжя Південної Африки. Це зробило тварин типовими представниками ефекту Лазаря — явища, за якого виявляють живих особин начебто вимерлого таксона. Сучасній науці відомо про два види живих викопних целакантів, що належать до роду латимерій — африканська Latimeria chalumnae, названа коморською, та індонезійська Latimeria menadoensis, виявлена усього два десятки років тому. Обидва види є дуже нечисленними, а коморська латимерія перебуває на межі зникнення. Внаслідок цього біологія тварин багато в чому залишається ще нерозкритою. Французькі вчені вирішили більше дізнатися про рідкісних коморських латимерій та зосередилися на встановленні максимального віку тварин.

Модель коморської латимерії, яка показує її природне забарвлення. Ballista / Wikimedia Commons

Модель коморської латимерії, яка показує її природне забарвлення. Ballista / Wikimedia Commons

Чому саме вік і як його досліджували?

Науковці звернули увагу, що усього дві науковці праці присвячені вивченню зростання та віку африканських латимерій. Їхні результати вказують, що риби живуть максимум двадцять років. Тому, зважаючи на те, що вони можуть сягати двох метрів у довжину та важити понад центнер, целаканти є одними із найбільш швидкорослих морських риб. Але це не узгоджується з деякими іншими даними про біологію риб. Наприклад, про їхню низьку здатність до екстракції кисню, повільний метаболізм, яйцеживородність та низьку плодючість. Тож у новій роботі автори спробували встановити більш точну тривалість життя цих тварин.

Вчені детально дослідили 27 целакантів, виловлених між 1953 та 1991 роками біля Коморських островів. Серед зразків були як ембріони, так і дорослі особини, а довжина їх тіла коливалася в межах від 30,5 до 180 сантиметрів. Якщо попередні дослідження оцінювали вік риб за кількістю видимих неозброєним оком кальцифікованих кільцях на лусці, то зараз вчені вивчали луску на значно меншому масштабі. Зокрема, за допомогою мікроскопа вони мали змогу порахувати майже непомітні річні відкладення на лусках.

То скільки живуть целаканти?

Новий підхід вказує, що найстарішому вивченому екземпляру латимерій було 84 роки. Але автори вважають, що ці риби здатні досягати й сторічного віку. Згідно з підрахунками й спостереженнями, сучасні африканські целаканти стають статево зрілими у середньому у віці 55 років, а виношують своє потомство аж п'ять років.

Науковці відмічають, що спрогнозована ними тривалість життя коморських латимерій у п'ять разів більша за попередні оцінки, але вона більше узгоджується з особливостями фізіології цих риб. На їхню думку, мікроскопічні досліджувані кільця на лусці латимерій були справжніми показниками річного зростання тварини, тоді як спостережувані в попередніх роботах більші кільця — ні. На основі цих результатів коморські латимерії мають одну з найповільніших життєвих історій серед морських тварин, а можливо навіть — найдовший період виношування потомства. Це може пояснити, чому сучасні целаканти такі рідкісні. Тварини із повільним розвитком дуже вразливі до різних негативних природних чи антропогенних факторів. І вчені не виключають, що стан латимерій може бути ще більш загрозливим, ніж вважається.