Триденні мишенята запам'ятали прийомних матерів

Американські науковці продемонстрували, що вже у віці трьох днів мишенята можуть формувати соціальні спогади про своїх матерів. Новонароджені миші віддають перевагу своїм матерям, а не чужим, і пам’ятають їх ще й у дорослому віці. Навіть якщо насправді їхні матері їм генетично не рідні, зазначається в статті журналу Cell Reports.

Kapa65 / Pixabay

Kapa65 / Pixabay

Чому це досліджували?

Найпершим і найтривалішим соціальним зв’язком для тварин зазвичай виступає зв’язок із опікуном, яким здебільшого є матір. Саме її стосуються перші соціальні спогади, які стають в основі подальших соціальних взаємодій. Вважають, що виникненню перших спогадів про матір сприяє досвід контакту з нею як до народження, так і безпосередньо після нього, однак деякі вчені припускають, що відігравати роль може також генетика. Це стосується людей, але також інших тварин, зокрема, мишей. Попередні досліди вказували, що мишенята у віці трьох тижнів можуть відрізнити свою матір від іншої самки. Про здатність мишенят запам’ятовувати матір у більш ранньому віці дослідження не повідомляють, але вчені з Принстонського університету взялися дослідити це детальніше.

Як вивчали пам’ять мишей?

Мишенята народжуються повністю беззахисними. Вони мають голе тіло з дуже ніжною, навіть прозорою шкірою, а їхні очі та вуха закриті. Протягом перших днів вони ще дуже кволі та з третього дня життя орієнтуються головно завдяки нюху. Дослідники вирішили перевірити, з якого періоду мишенята здатні розпізнавати своїх матерів, тому стежили за ними від самого народження.

Оскільки дитинчата можуть віддавати перевагу своїй біологічній матері через генетично обумовлену схильність до її запахів, мишенят віддали на виховання чужим матерям.

Як поводилися мишенята?

Дослідники помітили, що вже у віці трьох днів миші можуть запам’ятовувати матерів, навіть названих. Коли таких мишенят поміщали між матір’ю-опікуном та незнайомою для них матір'ю, вони намагалися повернутися до самки, що їх ростить. А крім цього, вони довший час спрямовували свій ніс у бік прийомної миші, що вчені вважають за ознаку розпізнавання та віддавання переваги. У трохи старшому віці дитинчата також частіше кликали свою маму ультразвуковим пищанням, коли поруч перебувала саме вона, а не незнайома самка.

Така поведінка була властивою мишенятам обох статей до настання дорослого віку. Дорослі миші після 100 днів розлуки з прийомною матір’ю вже віддавали перевагу не їй, а незнайомій їм матері. Це стосувалося як самок, так і самців. Вчені припускають, що зацікавленість у новій самці може бути через очікування від неї загрози або можливості спаруватися. У будь-якому разі виходить, що навіть дорослі миші пам’ятають своїх матерів або опікунів.

Здатність розпізнавати матір пов’язана з діяльністю ділянки гіпокампу CA2. При представленні мишенят новим матерям у їхній CA2 відбувалося підвищення нейронної активності. Це ж відбувалося з дорослими мишами, коли вони віддавали перевагу іншій матері. Водночас пригнічення цієї активності як у дорослих мишей, так і в мишенят призводило до порушення розпізнавання своєї опікунки.