Треновані м’язи не піддалися негативному ефекту хронічного запалення

Американські дослідники продемонстрували, що м’язові клітини мають здатність боротися з негативним ефектом хронічного запалення за умови їх тренування. Результати випливають із дослідження, проведеного на вирощених в лабораторії людських м’язах. Стаття опублікована у журналі Science Advances.

Звідки взялася ідея дослідження?

Запалення не можна вважати за визначенням шкідливим процесом. Це захисний механізм, який дає змогу боротися зі збудниками хвороб та допомагає тканинам відновлюватися. Проте у деяких випадках імунна система діє надмірно старанно й спричиняє вогнища запалення там, де їх бути не повинно. Це може проявитися, зокрема, атрофією та дисфункцією м’язів, що пов’язують із прозапальним білком інтерфероном гамма. Водночас інші дослідження показували, що фізичні вправи можуть зменшувати прояви запалення. Вчені з Дюкського університету провели свої дослідження, щоб з’ясувати, чи пов’язана діяльність тренованих м’язових клітин із пригніченням активності інтерферону гамма.

Яке дослідження провели?

Щоб зрозуміти дію м’язових клітин, дослідники використали штучно вирощені м’язи. Цей винахід складається із повністю функціональних людських скелетних м’язів у чашці Петрі, які здатні скорочуватися. Вчені залили такі штучні м’язи рідиною з відносно високою концентрацією інтерферону гамма та витримали їх так протягом семи днів. Процедура повинна була зімітувати ефект хронічного запалення. Очікувано, за цей час м’язи стали меншими та більш кволими.

Duke Engineering / YouTube

Потім дослідники знову повторили експеримент, але з однією відмінністю. До м’язової тканини в чашці Петрі підвели електроди, щоб симулювати скорочення м’язів під час фізичних тренувань.

Що стало з м’язами?

Науковці з подивом відмітили, що скоротлива дільність майже повністю перешкодила негативному впливу хронічного запального процесу. З’ясувалося, що симульовані тренування призвели до пригнічення в м’язових клітинах специфічного сигнального шляху. Того самого, на який націлені протизапальні препарати проти ревматоїдного артриту тофацитиніб та баріцитиніб.

Вчені вважають, їхнє дослідження вказує на те, що за умови тренувань м’язи самі можуть протистояти запуску прозапального сигнального шляху, викликаного інтерфероном гамма. Ці знання можуть допомогти краще зрозуміти, як фізичні навантаження на організм пов’язані із запаленням, і, можливо, розробити режим фізичних тренувань для боротьби з хронічними запальними процесами.