Дайджест
Дайджест

Тестування вакцини від раку, переломне рішення веганів і вже не нова СК Лисички

Ефективність вакцини від раку перевірять на людях, починати худнути не пізно навіть після 60, крокодили вміють відрощувати хвіст, а псилоцибін допоміг при головних болях. Ці та інші новини читайте у нашому щотижневому дайджесті.

Ефективність вакцини для лікування раку перевірять на людях

Потенційна протиракова терапія PD1-Vaxx, яка блокує здатність злоякісних клітин уникати імунної відповіді організму, пройшла перевірку на мишах і отримала дозвіл на проведення першої фази випробувань на людях. Вакцина(терапію так назвали через подібний механізм роботи), активує імунні В- і Т-клітини, які можуть знищувати ракові пухлини, а також вона дає змогу імунним клітинам ідентифікувати ракові, які зазвичай ігноруються. Перші клінічні дослідження вакцини PD1-Vaxx на людях проведуть на початку 2021 року для лікування пацієнтів із немілкоклітинним раком легень.

Алігатори виявилися здатними до регенерації хвоста

Вчені досить часто помічали алігаторів з дивними хвостами й тому запідозрили їх у здатності до регенерації. Тому вони відловили трьох таких представників, подивилися на “еталонний” хвіст та з’ясували, що плазуни змогли відростити до 23 сантиметрів нового. Вони, правда, були із волокнистої сполучної тканини, подібної до рубцевої, а замість хребців там була несегментована хрящова трубка, однак це все ж 18 відсотків загальної довжини тіла алігатора. Навряд чи вони відкидали хвости від страху, але вчені з’ясували, що процес досить подібний до ящірок і навіть до загоєння ран у ссавців. Тепер залишилося з’ясувати, чому такої здатності немає у їхніх еволюційних предків птахів і коли вона зникла.

Відмову від м’яса пов’язали з підвищеною ламкістю кісток

Аналіз вчених з Оксфордського університету показав, що вегетаріанці мали на 25 відсотків більше шансів зламати стегнову кістку, ніж м’ясоїди, а вегани ламали її більш ніж вдвічі частіше. Це пояснюють нестачею кальцію та білка, за добовою кількістю якого особливо слідкували через лікарняні записи учасників. 27-річне дослідження обох таборів дієт могло б закінчити холівар у коментарях, однак через занадто одноманітний склад досліджуваних груп, до його результатів варто ставитися з обережністю, а частота переломів могла бути пов’язана і з віком учасників - в середньому їм було по 45 років на початку дослідження.

Вчені визначили необхідну кількість активності при сидячому способі життя

150 хвилин на тиждень і вас вже не можна буде назвати малорухливим: вчені вирахували мінімальну кількість активності, необхідної, щоб компенсувати наслідки 10-годинних вправ у положенні сидячи за столом. Метааналіз дев’яти досліджень, які спиралися на дані фітнес-трекерів, показав, що пів години швидкої ходьби або садівництва на день зрівняє вас із людьми з активним способом життя.

Перехід на здоровий спосіб життя допоміг схуднути навіть літнім людям

Продовжуємо лайфхаки від вчених для малоактивних людей і розвіюємо міфи про схуднення. Британські дослідники не побачили жодної різниці між успіхом скидання зайвої ваги для людей молодших та старших 60 років. 242 учасники програми зі схуднення від служби з питань ожиріння поділили на дві групи та виміряли вагу на її початку та кінці. З’ясувалося, що люди віком від 60 до 78 років у середньому скинули 7,3 відсотка ваги, у той час як молодші - 6,9 відсотка. Тому зміна способу життя - це справа не тільки молодих.

Псилоцибін допоміг знизити частоту та важкість мігрені

10 добровольців провели чарівні два тижні, у два рази менше і не так сильно страждаючи головним болем, завдяки невеликим дозам псилоцибіну. Це було подвійне сліпе плацебоконтрольоване дослідження ефективності помірних доз псилоцибіну, а тому чарівними два тижні були точно через терапевтичний ефект. Однак, поки самі вчені зазначають, що дослідження провели на невеликій групі людей і у короткий проміжок часу, тому поки точно говорити про ефективність і безпечність психоделіків у боротьбі з головним болем зарано.

СК Лисички визнали проміжним класом між новою та надновою

Зараз СК Лисички - це схожий на тьмяну зірку залишок злиття двох зірок і найдавніша документально підтверджена нова. Але нові спостереження показали, що яскравий вибух 1670 року, був занадто яскравим, щоби називати цю подію новою - енергії вивільнилося у 25 разів більше. Втім, цього також недостатньо, щоб віднести СК Лисички до наднової, тому астрономи назвали її проміжною ланкою і з’ясовуватимуть причини вибуху такої сили.

«К'юріосіті» знайшов сліди великої повені на Марсі

Взагалі вода на Марсі не таке вже й неймовірне явище: гідросфера Марса представлена крижаними шапками на полюсах планети і навіть, хоч і підземними, озерами на південному. У рідкому стані зараз на поверхні ми її навряд чи побачимо, бо температура планети становить мінус 60 градусів за Цельсієм, та і в минулому на Марсі було не тепліше. Однак, якщо припустити, що з Марсом зіткнулося щось велике, спровокувало викид тепла, вуглкислого газу та метану, розтопило лід і на деякий час покращило клімат планети, то через чотири мільярди років «К'юріосіті» імовірно знайде серію симетричних гравійних хребтів. Вони заввишки 10 метрів, знаходяться у кратері Гейл і дуже схоже, що їх утворив потік води не менш як 24 метри в глибину.
До речі, цього тижня ровер вже як 9 років на Марсі, про його найважливіші досягнення та селфі Nauka.ua згадує у матеріалі “Селфі, ілюзії та панорами. Найцікавіші світлини «К'юріосіті»”.

Хіміки виявили у води два рідких фазові стани

І поки з водою на Марсі нам більш-менш все ясно - там лід і дуже солоні озера, то тут, на Землі, хіміки вирішили знайти ще один її фазовий стан. По-перше, чому б і ні, якщо подібне відбувається у фосфорі, а по-друге теплоємність переохолодженої води чомусь не знижується зі зниженням температури(хоча повинна). Переохолоджена вода завдяки відсутності центрів кристалізації, здатна не утворювати лід за температур значно нижчих від нуля, і можливо, здатна розшаровуватися на воду високої та низької щільності. І вчені підтвердили, що може - за температури мінус 73 градуси Цельсію, опромінені лазером крапельки води за 30 мікросекунд встигли розшаруватися і лише потім заледеніти. Так відбувся фазовий перехід рідина-рідина, а вченим тепер доведеться з’ясовувати, чи впливає це на поведінку розчинів, де використовується вода.