Астрономія
Астрономія

Теплове випромінювання ядра комети P/2016 BA14 розкрило її еволюцію

Дослідники проаналізували теплове випромінювання від ядра комети P/2016 BA14, коли вона наближалася до Землі у 2016 році. Це дозволило визначити її температуру, діаметр та склад. У результаті астрономи дізналися, що неактивні тіла, вкриті філосилікатними та органічними матеріалами, можуть бути кінцевими станами комет. Стаття про це надрукована у журналі Icarus.

NASA, JPL-Caltech, GSSR

NASA, JPL-Caltech, GSSR

Який зв’язок між кометами та астероїдами?

Комети — це крижані астрономічні тіла, що проходять крізь Сонячну систему та можуть вказувати на походження її матеріалів. У періодичних комет, які неодноразово наближалися до Сонця на все меншу та меншу відстань, ядро зазнає значної фізичної та хімічної еволюції, що більше за все помітно на його поверхні. Астрономам важливо відрізняти первісні властивості ядер комет від таких еволюційних ефектів, і для цього вони вивчають, як сонячні промені нагрівали кометне ядро впродовж його існування. Вважається, що життя комет із надзвичайно слабкою активністю може завершуватися у кілька способів. Так, комети можуть розпадатися на уламки, стикатися із Сонцем чи іншим астрономічним тілом, викидатися із внутрішньої Сонячної системи внаслідок гравітаційного збурення чи припиняти свою активність, перетворюючись на подібні до астероїдів об’єкти. Таким чином, порівняння фізичних властивостей ядер комет із кандидатами у виснажені або «сплячі» комети, такі як астероїди типу D, важливі для перевірки цієї теорії.

Що вивчали дослідники?

Комета P / 2016 BA14 наблизилася на відстань 0,024 астрономічних одиниці до Землі у березні 2016 року, що дозволило астрономам детально вивчити її кому та ядро. Кількість газу та пилу, що вона виробляла, була надзвичайно низькою навіть у найближчій до Сонця точці. Через це, коли її вперше відкрили, астрономи помилково прийняли цей об’єкт за астероїд. Скоріш за все, комета наближається до свого кінцевого стану. Вона зазнала сильної гравітаційної взаємодії з Юпітером. Крім того, попередні дослідження демонструють, що P / 2016 BA14 та інша комета, 252P / LINEAR, можуть бути фрагментами одного і того ж початкового тіла. У новій роботі астрономи аналізували теплове випромінювання комети P / 2016 BA14.

Зображення комети за допомогою відбитих радіохвиль. NASA, JPL-Caltech, GSSR / YouTube

Про що вони дізналися?

Дослідники виявили, що термальне випромінювання походить в основному від ядра комети, а не її коми. Його температура складає 343 Кельвіни, проте на різних ділянках поверхні вона може відрізнятися. У минулому комета переживала нагрівання до 600 Кельвінів, тобто могла наближатися на відстань 0,27 астрономічних одиниць від Сонця. Також вчені встановили, що діаметр ядра P / 2016 BA14 складає від 0,5 до 1,2 кілометрів. Спектральні ознаки дозволяють припустити, що на поверхні комети присутні великі зерна філосілікатних та органічних матеріалів. Таким чином, дослідження демонструє, що один з можливих кінцевих станів комети може бути малоактивне тіло, вкрите зернами таких мінералів.

астрономічних одиниці
Одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані між Сонцем та Землею