Тепер офіційно: Бачити обличчя у предметах нормально

Здатність бачити обриси облич у предметах виявилася еволюційним надбанням людства. За розпізнавання емоцій на цих “обличчях” відповідають такі самі механізми у мозку, що й для справжніх. Дослідники сподіваються, що їхня робота допоможе у лікуванні когнітивних розладів. Про це вони повідомляють у статті в журналі Psychological Science.

Чому ми бачимо обличчя там, де їх немає?

Парейдолія — це явище розпізнавання рис певних предметів, у тому числі й облич, там, де їх немає. При цьому людина не просто бачить обличчя, але й може зчитати його емоції, напрямок “погляду” і навіть вдачу — наприклад, “злий” цей предмет чи “добрий”. Австралійські дослідники виявили, що для цього людина застосовує ті самі зорові механізми мозку, що й для розпізнавання емоцій справжніх облич. Також вони припускають, що таку здатність наш вид отримав у ході еволюції, адже вона також спостерігається у приматів.

У чому користь такої здатності?

Мозок людини еволюціонував у тому числі й у напрямку полегшення соціальної взаємодії. Розпізнавати обличчя та їхні емоції — цінна еволюційна перевага, адже це покращує спілкування. До того ж, такі навички необхідні для виявлення хижаків. Таким чином, надмірно чутлива до виявлення облич система, яка іноді спрацьовує не там, де треба, з точки зору еволюції краща, ніж недостатньо чутлива.

Як це можна застосовувати?

Розуміння того, як працює процес розпізнавання облич, важливе для лікування різноманітних когнітивних розладів. Деякі з них блокують зчитування емоцій людей, через що виникають труднощі у спілкуванні.