Patreon
Patreon

Стійкість китів до раку, загрози нерегулярного сну, живопис давніх австралійців та змії-потрошителі

Цього тижня астрономи поріднили супутники Марса, інженери навчили алгоритм шукати дивні родимки та виявляти меланому, а атлантичну течію Гольфстриму помітили за ослабленням течії. Обов’язково дочитайте дайджест до кінця, щоб не пропустити дві найголовніші сенсації тижня про слимаків и слизовиків.

Стійкість китоподібних до розвитку раку пояснили особливостями ДНК

Вчені дослідили 1077 антионкогенів у 15 видів ссавців та виявили, що гени, які допомагають організму стримувати розвиток раку, позитивно дісталися китоподібних у процесі еволюції. Тобто не зважаючи на те, що у великих тварин клітини ділитимуться частіше, що у майбутньому може перетворити їх на злоякісні, китам вдається втримувати цей процес за допомогою гену, який допомагає регулювати пошкодження ДНК. Так вчені припускають, що парадокс Пето, який і говорить про невелику імовірність хвороби порівняно з розмірами тварин, можна пояснити вдалим природним добором генів.

Атлантична меридіональна течія слабшала протягом останнього тисячоліття

Вчені реконструювали еволюцію атлантичної течії Гольфстриму та з’ясували, що з 1960 року вона почала послаблюватися і протягом останніх десятиліть вона знаходиться в найслабшому стані за тисячоліття. Це пов’язують із потеплінням, яке сприяє надходженню прісної води в океан, що зменшує солоність та густину води, послаблюючи потік течії.

Нерегулярний сон пов'язали з поганим настроєм та депресією

Окрім того, що нестача або надлишок сну можуть негативно впливати на наше здоров’я, вчені з’ясували, що і стабільність сну може спричинити розлади психічного здоров’я. Щоб дослідити вплив сну, науковці відслідковували дані з трекерів сну у 2 115 лікарів-інтернів, які через різке збільшення навантаження не можуть підтримувати баланс роботи та відпочинку. Так найвищі бали у стандартизованих опитувальниках депресії (це не перемога) отримували ті, хто мав найбільш нестабільний графік сну.

GIPHY

GIPHY

Земні мікроорганізми виросли на марсіанській породі

Дослідники виростили на марсіанській брекчії з метеорита, що впав у Сахарі, земних археїв. У нас вони зазвичай мешкають біля термальних джерел та вміють виживати лише за завдяки відновно-окисним реакціям діоксиду водню. Але також їм цілком могло б сподобатися на ранньому Марсі, де також були геотермальні джерела. Поки археї росли, вони утворили міцну мінеральну капсулу з фосфатів заліза, марганцю та алюмінію. Вчені вирощували їх, щоб побачити, як вони змінять породу, та потім використати це для пошуку маркерів життя на Червоній планеті.

Структурний аналіз клітин Metallosphaera sedula та сліди різних елементів. Tetyana Milojevic

Структурний аналіз клітин Metallosphaera sedula та сліди різних елементів. Tetyana Milojevic

Астрономи поріднили Деймоса і Фобоса

Насправді ми досі не дуже впевнені, звідки Марс «знайшов» собі аж двох супутників. Він міг притягнути їх з Головного поясу астероїдів або самостійно створити зі своєї ж породи після зіткнення з астероїдом або карликовою планетою. Втім, тепер ми знаємо, що Деймос і Фобос виникли з одного батьківського тіла, яке імовірно утворилося на орбіті Марса приблизно 2,7 мільярда років тому.

Слимак спустився з огорожі по вертикальному слизовому мосту

Головна новина тижня — слимаки вміють будувати собі місток зі слизу та спускатися на землю. Раніше вчені припускали, що молюски вміють використовувати свій слиз для пересування, однак досі описували лише випадки підвішування цих тварин за один кінець шнура. Біологи вважають, що таке «мостобудування» є більш енергоощадливим способом спуску, бо вимагає менше рухів та, скоріше за все, слизу. Втім, поки не знаємо, чи вміють так робити всі слимаки, тож у вас є можливість поспостерігати за поведінкою молюсків і, можливо, впіймати ще когось за створенням такої «транспортної інфраструктури».

GIPHY

GIPHY

Слизовики перебудували структуру організму, щоб запам’ятати джерело їжі

Друга не менш головна новина, але не плутайте слизовиків зі слимаками. Останні є все ж молюсками, а от слизовики схожі на гриби та є родичами амеб. По суті це одна велетенська клітина до кількох десятків сантиметрів із численними ядрами та переплетеною мережею різних трубочок, яка здатна до активного руху в пошуках джерела поживи. Але якби все було так просто! Їхня внутрішня архітектура, подібно до нейронної активності мозку, вміє перебудовуватися, змінюючи діаметр, через хімічні речовини від поживи, та на пів години запам’ятовує, звідки організм їх взяв. Причому протягом цих 30 хвилин вона вирішує за слизовика, куди йому рухатися та спонукає його обирати шлях, де минулого разу була їжа.

Вчені описали унікальну тактику потрошіння жаб у трьох видів змій

Продовжуємо рубрику новин про поведінку братів наших менших, хоч і переходимо до більш кровожерливих. Вчені з’ясували, що у світі є принаймні три види змій-потрошителів, які, певно, захищаючися від неприємного слизу жаб, починають трапезу з їхніх нутрощів. Один з піддослідних олігодонів проколов зубами амфібії живіт, але вирішив з’їсти її цілою та живою. Другий 20 секунд відривав внутрішні органи ропухи, занурившись у її черев, а третій після такого ж «аперитиву» згодом проковтнув жабу цілою. Можете як завгодно реагувати на цю новину, але зміїну нелюбов до жаб’ячої отрути також можна зрозуміти.

GIPHY

GIPHY

Алгоритм знайшов «бридких каченят» серед родимок та виявив меланому

33 тисячі широкоформатних зображень здорової шкіри пацієнтів, а також світлини з меланомою, допомогли штучному інтелекту у 88 відсотках випадків діагностувати хворобу та зійтися у висновках з трьома дерматологами. Алгоритм оцінював родимки за шкалою «дивності» і його роботу можна цілком порівняти з діагностикою лікарів, тому що рівень згоди між дерматологами здебільшого сягає близько 90 відсотків.

Наскельне зображення кенгуру назвали найстарішим в Австралії

Дайджест не дайджест без мистецтва давніх людей. Нарешті після свиней, гусей та галюциногенного живопису археологи дісталися і Австралії, де найдавнішим свідченням творчості австралійців стане малюнок кенгуру. Його знайшли на стелі одного з кам'яних укриттів на заході Австралії та віднесли до малюнку близько 17-тисячорічної давнини. Крім зображення кенгуру у повний двометровий розмір, вченим пощастило знайти ще і триметрову змію та схожу на ящірку істоту. Ці малюнки, так само, були зроблені десь 17-13 тисяч років тому.

Оригінальне зображення кенгуру (зліва) та його художня ілюстрація (справа). Damien Finch, Pauline Heaney

Оригінальне зображення кенгуру (зліва) та його художня ілюстрація (справа). Damien Finch, Pauline Heaney