Стародавні китайські тексти виявилися найстарішим анатомічним атласом

Дослідники встановили, що медичні тексти з археологічної пам’ятки Мавандуй у Китаї є найстарішим анатомічним атласом, що зберігся у світі. Ці медичні тексти стали основою для практики акупунктури протягом наступних двох тисячоліть. Відповідна стаття доступна у журналі The Anatomical Record.

Що відомо про ці тексти?

Медичні рукописи знайдені в китайській гробниці поблизу Чанші, на півдні Центрального Китаю на початку 1970-х років. Вони були поміщені в могилу приблизно 2200 років тому, в 168 році до нашої ери. Археологи знайшли у цих гробницях багато артефактів, включаючи трактати з медицини, війни та рецепти продуктів, які можна було б вважати здоровими чи лікувальними. Існує три анатомічні рукописи, які різняться своїми деталями, але, як правило, містять подібний матеріал. Вони були написані приблизно в 300–200 роках до нашої ери. Вчені проаналізували їх та назвали найдавнішим збереженим анатомічним описом людського тіла.

Що вони описують?

Автори текстів не мали сучасного розуміння про кровоносну систему тіла, натомість вони дивилися на організм людини з точки зору традиційної китайської медицини, яка базується на філософській концепції взаємодоповнюючих протилежностей інь і ян.

Тексти описують організацію людського тіла у вигляді одинадцяти відділів або шляхів, кожен з яких має пов'язані з ними схеми захворювань. Деякі з цих шляхів чітко відображають акупунктурні «меридіани». Метод акупунктури, що був поширеним у стародавньому Китаї, заснований на подразненні нервових закінчень за допомогою уколів. Описані меридіани вказують точки, які треба подразнювати. Таким чином, автори манускриптів склали карту будови тіла, а не його функції. Попередні долідження не відносили ці тексти до анатомічних, оскільки конфуціанська культурна практика шанувала предків і забороняла робити розтини тіла. Однак археологи вважають, що автори текстів могли мати доступ до тіл злочинців, щоб проводити розтини.