Угорські біологи з’ясували, що хатні горобці мають краще здоров’я та самопочуття, коли живуть в групах із різноманітними типами особистості, ніж коли їхня група більш однорідна. Вчені вважають, що це може пояснити з точки зору еволюції співіснування в одній групі різних за поведінкою особин. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B.
Łukasz Rawa / Unsplash
Звідки взялася ідея дослідження?
Соціальні групи зазвичай складаються із дуже різноманітних особин. Вони індивідуальні як за зовнішніми ознаками, так і за соціальними ролями, поведінкою та реакцією на стимули. Тобто кожен член більш чи менш однорідної групи є окремою особистістю. Вчені вже не раз звертали увагу на те, як різний склад соціальної групи відбивається на її функціонуванні. Але значно рідше вивчається, як різноманітність угруповання впливає на конкретного його члена. Біологи з Дебреценського університету вирішили дослідити цей аспект на прикладі птахів.
Кого вони вивчали?
Для проведення експериментів науковці залучили один із популярних модельних організмів — хатніх горобців (Passer domesticus). Вибір впав на них, оскільки ці птахи широко поширені та демонструють різноманітну соціальну поведінку.
Спершу вчені взялися досліджувати особистість птахів. Для цього вони впіймали 240 диких хатніх горобців та поміщали їх по одному в закриті клітки. Відтак спостерігали за поведінкою кожного птаха. Як і люди, в однакових умовах вони поводилися кожен по-своєму: одні намагалися якнайшвидше вибратися, інші — забивалися в куток або обстежували місцевість. При цьому кожного разу одні й ті ж птахи поводилися схожим чином. Після того, як кожному птаху присвоїли певний тип “особистості”, їх розмістили в окремі пташники по десять особин. У деяких групах всі горобці мали подібні особистості, але в інших птахи були більш різноманітними. До та під час експерименту науковці оцінювали вагу кожного птаха та аналізували його зразки крові.
Що помітили дослідники?
Вже протягом перший дев’яти днів стало зрозуміло, що птахи в різноманітних на особистості групах мають менше ознак стресу та оксидативного пошкодження тканин, натомість важили вони більше, ніж горобці в однорідних групах. Краще здоров’я мали всі члени різношерстної групи, а не з певною індивідуальністю.
Науковці вважають, що їхні результати можна інтерпретувати й на інші види соціальних організмів. Вони допускають думку, що співжиття особин з індивідуальними особливостями поведінки закріпилося еволюційно, оскільки сприяє кращому виживанню групи. Можливо, так кожен член групи доповнює одне одного та досягає більшого успіху при розв’язанні проблем.