Американські вчені дослідили соціальні мережі взаємодій у медоносних бджіл та дійшли висновку, що вони мають багато спільного з людським соціальним життям. Науковці розробили теорію для опису цього явища, яка пояснює подібності функціонування соціуму наявністю у бджіл індивідуальних відмінностей, як це притаманно і людям, хоч і меншою мірою. Дослідження оприлюднене у журналі Proceedings of the National Academy of Science.
Tim Gernat / University of Illinois
Вивчення подібності між бджолами й людьми
Бджоли та люди на перший погляд виглядають абсолютно не схожими одне на одного істотами. Однак варто трохи більше часу за ними поспостерігати і можна помітити, навпаки, незвичайну подібність між нами. Як і люди, бджоли складну соціальну систему, в якій кожен член колонії має свою роль. А одне з недавніх досліджень надає докази тому, що окремі бджоли можуть мати свою індивідуальність, проявляти особистість. Але дотепер було не зовсім зрозуміло, як ці особливості пов’язані зі складною соціальністю. У новій роботі вчені з Іллінойського університету в Урбана-Шампейн вирішили дослідити особливості соціальної поведінки та індивідуальності у медоносних бджіл (Apis mellifera).
Як вивчали поведінку бджіл?
Науковці прагнули більше дізнатися про складні суспільства, до яких, безперечно, входять і бджолині. Для простоти досліджень вчені помістили на кожну досліджувану робочу бджолу із 800 штрих-коди, щоб могти їх ідентифікувати. Після цього стало можливим вибірково відстежувати діяльність окремих особин — куди вони пересуваються всередині вулика та як і з ким взаємодіють. Особлива увага вчених була приділена процесу трофолаксису, коли бджоли діляться одне з одним рідкою їжею. Відстежуючи штрих-код камера з високою роздільною здатністю знімала обраних бджіл з частотою одного кадру в секунду. Відтак науковці застосували комп’ютерний алгоритм для аналізу зображень та виявлення особливостей взаємодії.
Що особливого помітили вчені?
Деякі бджоли виявилися активнішими у соціальних взаємодіях за інших. До того ж комахи контактували з різними членами колонії неоднакову кількість часу, і відповідно ділилися з ними різною кількістю їжі. Автори дослідження на основі спостереження розробили теорію, згідно з якою бджоли виявляють індивідуальну привабливість для інших, яку можна порівняти зі взаємодією людей. Наприклад, люди теж віддають перевагу спілкуванню з близькими друзями або членами сім’ї, а не з незнайомцями. Врешті теорія вчених змогла зробити правильні прогнози щодо попереднього набору даних про взаємодії експериментальних бджіл.
Що цікавіше, після застосування теорії до набору даних людської поведінки виявилося, що схеми взаємодій багато в чому збігаються з бджолиними. Тобто результати роботи свідчать про певну універсальності моделей соціальних взаємодій, які базуються на існуванні різних соціальних ролей та взаємодій. Науковці кажуть, що їхню модель так само можна застосувати й щодо інших еусоціальних тварин.