Enik Kubinyi / Eötvös Loránd University
Угорські та мексиканські дослідники з’ясували, що у собак немає відповідальної за оброблення облич ділянки мозку. Хоча вони можуть відрізнити собак від і людей, їхня зорова кора мозку однаково реагує як на обличчя, так і на потилицю людей або інших собак, пишуть вчені у статті журналу The Journal of Neuroscience.
Чому це взялися досліджувати?
Люди особливу увагу приділяють обличчям. У зв’язку з цим у нас розвинулися особливі ділянки мозку для розпізнавання людських та не людських облич. Деякі інші тварини теж можуть сприймати людський вираз, і часто таку здатність приписують собакам. Однак відповідних досліджень мозку собак не проводили, щоб дізнатися, яким чином він обробляє інформацію про обличчя і наскільки цей процес схожий на людський. Хоч трохи роз’яснити ситуацію вдалося завдяки дослідженню вчених із Будапештського університету Лоранда Етвеша та Національного автономного університету Мексики.
Як перевірити реакцію на обличчя?
В угорській лабораторії вчені протестували на апараті МРТ роботу мозку людей, а в мексиканській перевіряли і людей, і собак. Щоб упевнитися, що собаки вже звикли до людських облич, до дослідів залучили лише домашніх собак. Вони, до речі, вже брали участь у схожих експериментах та навчені слухняно сидіти у сканерах без використання заспокійливих чи стримувальних засобів, що є плюсом під час вивчення роботи мозку. Загалом у дослідженні взяли участь 30 людей та 20 собак. Обом групам піддослідних під час сканування головного мозку показували короткі відео із людськими та собачими обличчями чи потилицями. Усі вирази були беземоційними, а люди не мали особливих ознак, наприклад, яскравого макіяжу або пірсингів. Щоб не турбувати піддослідних собак, люди й тварини на відео не дивилися прямо в камеру, а трохи вбік.
То як реагують собаки на обличчя?
Аналіз результатів сканування показав, що люди та собаки схильні звертати більше уваги на лиця представників свого виду. Водночас зорова кора мозку собак не має особливої ділянки для обробки облич, як це властиво людям та приматам. Не має значення, чи вони дивилися на зображення людей чи інших собак, чотирилапі однаково реагували як на потилицю, так і на лиця.
Попри те, що найкращим друзям людини абсолютно байдуже на наші обличчя, попередні дослідження показують, що це не заважає їм нас впізнавати та прив’язуватися до власників. Для цього вони використовують інші сенсорні системи, наприклад, винюхуючи наш запах або слухаючи голос.