Медицина

Геморагічна лихоманка Чапаре передалася від людини до людини

Виявлений у Болівії рідкісний вірус Чапаре, що спричиняє важку геморагічну лихоманку, може передаватися від людини до людини через біологічні рідини, повідомили американські та болівійські дослідники на щорічній конференції Американського товариства тропічної медицини та гігієни. Висновок базується на випадках зараження вірусом медичного персоналу, що доглядав за інфікованими пацієнтами.

Що це за вірус?

Вірус Чапаре вперше виявили у 2004 році в однойменній провінції Болівії. Цей РНК-вірус відноситься до аренавірусів, які зазвичай типові для гризунів, але можуть вражати й людину. До цієї групи відноситься і вірус Ласса, який вбиває тисячі жителів Західної Африки щороку. Вірус Чапаре за симптомами, що викликає, схожий на вірус Ебола - зараження ними обома спричиняє геморагічну лихоманку, що проявляється у численних крововиливах та порушеннях роботи внутрішніх органів.

Лікарі кажуть, що пацієнти страждають від гарячки, болю в животі, нудоти, висипу на шкірі та болю за очима. Специфічного лікування інфекції поки що немає, і воно в основному полягає в усуненні інтоксикації шляхом внутрішньовенних вливань та симптоматичній терапії.

Що нового дізналися дослідники?

Вчені надали нову інформацію про вірус Чапаре, яким у 2019 році заразилися як мінімум п’ятеро людей поблизу столиці Болівії міста Ла-Пас, троє з яких померли. Випадок змусив мобілізувати експертів сфери охорони здоров’я та провести дослідження. З’ясувалося, що троє інфікованих були медичними працівниками, які доглядали за інфікованими вірусом Чапаре. Науковці кажуть, що отримали докази передачі вірусу від людини до людини через біологічні рідини.

Першим пацієнтом після 15 років затишшя став 65-річний фермер поселення Каранаві, який міг заразитися вірусом, контактуючи з виділеннями пацюків. Наступним захворіла молода лікарка, яка за ним доглядала у лікарні. За день до смерті пацієнта вона мала контакт з його слиною, а через дев’ять днів відчула погіршення самопочуття. Під час доставлення її до лікарні Ла-Паса в автомобілі швидкої допомоги лікарці стало зле і вона потребувала серцево-легеневої реанімації. Парамедик, що провів процедуру теж контактував зі слиною хворої, а через 16 днів відчув симптоми геморагічної лихоманки. Вже у лікарні гастроентеролог провів пацієнтці ендоскопію, щоб простежити верхні відділи шлунково-кишкового тракту, але він теж через 14 днів захворів. Фермер, лікарка та гастроентеролог невдовзі померли, вижили лише парамедик та п’ятий пацієнт - ще один фермер з Каранаві. Всі, крім останнього, так чи інакше контактували зі слиною інфікованих вірусом Чапаре. Згодом наявність вірусної РНК підтвердили в крові, слині, сечі тих, що одужали, а в спермі медика її знайшли навіть через 168 днів після інфікування, що допускає можливість передачі інфекції й статевим шляхом.

Звідки взялася хвороба?

Подальше вивчення показало, що вірус Чапаре наявний у гризунів коліларго, яких впіймали в Каранаві. Дослідники припускають, що тварини могли стати переносниками хвороби фермерам. Вони наголошують на необхідності посилення епідеміологічного нагляду за регіонами, де поширені ці гризуни, особливо зважаючи на те, що вони є резервуарами для подібних вірусів, як-от Ласса. Водночас науковці вважають, що вірус Чапаре міг циркулювати в Болівії і раніше, але оскільки симптоми, що він викликає, схожі на інші захворювання, то пацієнтів могли неправильно діагностувати. Приміром, хворобу могли сплутати з лихоманкою денге.