Технології
Екологія
Технології
Екологія

Скати допомогли вченим досліджувати морське дно

Японські науковці запропонували вивчати та картувати морське дно з допомогою скатів. Вчені продемонстрували потенціал запропонованої технології в дослідах, під час яких прилаштували до риб відеокамери та ультразвукові передавачі. Дослідження детально описане в статті журналу SN Applied Sciences.

Fernando Jorge / Unsplash

Fernando Jorge / Unsplash

Як вивчають морське дно?

Вивчення наземної поверхні Землі є доволі зрозумілим процесом. У нас є багато технологій, як от повітряне та космічне фотознімання, що дає нам змогу створити точні карти місцевостей. Набагато важчим завданням є дослідити дно морів та океанів. Зараз близько 80 відсотків океану залишається недослідженим, хоча технології з використанням дистанційно керованих апаратів з сонарами допомагають у створенні карти морського дна. Але щоб охопити більші ділянки вчені з японського Інституту фізико-технічних досліджень Riken пропонують звернутися по допомогу до скатів.

Як скати можуть допомогти?

Науковці кажуть, що залучивши скатів можна отримати одразу кілька вигод. Це донні тварини, які більшість свого часу плавають близько до дна на великій глибині. Якщо причепити до цих риб датчики відстеження та невеликі камери, можна було б автономно збирати важливу інформацію про підводну поверхню, а також більше дізнатися про дику природу глибин океану.

Що кажуть результати дослідів?

Прагнучи перевірити свою гіпотезу, вчені спочатку приєднали до електричних скатів цифрові камери та помістили їх у великі баки, де тварини мали змогу вільно плавати. Цей дослід показав, що у такий спосіб можна отримати якісні зображення.

Наступним кроком дослідники вирішили випробувати тварин у польових умовах. Для цього вони причепили до риб невеликі пристрої, які випромінюють ультразвук, що може бути вловлений спеціальними приймачами. Після цього скатів випустили на морське дно поблизу Окінави, де глибина води сягає лише близько 20 метрів. Усього через дві години датчики вказали, що тварини перемістилися далі в океан, при цьому вчені могли оцінювати швидкість їхнього пересування. Тому вони змогли використати отриману інформацію для побудови карти дна. Відтак дослідники порівняли її з наявною картою та з’ясували, що розбіжності між ними складають не більше 10 сантиметрів.

Надалі науковці планують випробувати можливість довготривалого моніторингу з допомогою скатів та спробують використати їхню власну електрику для живлення пристроїв, прикріплених до них.