Дослідники встановили, що вибух СК Лисички у 1670 році був набагато яскравішим, ніж будь-яка класична нова чи злиття зірок у нашій галактиці, про що вони пишуть у препринті на сайті arXiv.org. Таким чином, цей об’єкт може відноситися до так званих оптичних тимчасових джерел середньої яскравості, які є проміжною ланкою між новими та надновими.
Що відомо про СК Лисички?
CK Лисички довгий час вважалася найдавнішою документально підтвердженою новою. Нова — це подія, що призводить до появи яскравої зірки, яка повільно згасає впродовж тижнів або місяців. СК Лисички побачив неозброєним оком французький картузіанський монах Антельм Войтерет (Anthelme Voituret) у 1670 році, а згодом її спостерігав астроном Ян Гевелій. Реконструкція кривої світла події демонструє, що при відкритті джерело мало візуальну яскравість у 3 зоряні величини, після чого послідовно згасало, а у березні 1671 року пережило другий максимум приблизно у 2,6 зоряних величини. Згодом його вже не можна було бачити неозброєним оком, і коли Гевелій спостерігав за ним, його остаточний максимум яскравості становив 5.5 − 6 зоряної величини. Сучасні дослідження CK Лисички виявили великий надлишок пилу навколо зірки, що не характерно для класичних залишків нової. Не існує єдиної думки щодо причини вибуху 1670 року. Запропоновані сценарії включають спалах нової, різні типи зоряного злиття і дуже пізній тепловий імпульс червоного гіганта на останніх стадіях еволюції.
Що виявили дослідники?
Нові спостереження показують, що СК Лисички знаходиться набагато далі і викидала матеріал із набагато більшою швидкістю, ніж вважалося раніше. Щоб це дізнатися, астрономи дослідили в інфрачервоному діапазоні зірку та усю туманність навколо неї включно із дальніми краями. Виявилося, що туманність розширюється набагато швидше, ніж передбачали попередні спостереження — зі швидкістю приблизно 2130 кілометрів на секунду. Вимірюючи швидкість розширення туманності, а також те, на скільки віддалилися її дальні регіони за останні десять років, а також врахувавши нахил туманності на нічному небі, команда визначила, що CK Лисички лежить приблизно в 10 тисяч світлових років від Сонця. Це у п’ять разів далі, ніж вважалося раніше. Отже, вибух 1670 року був набагато яскравішим, вивільнивши приблизно в 25 разів більше енергії. Таким чином, абсолютна візуальна зоряна величина події насправді становила −12.4 у 1670 році. Така подія була набагато більш яскравою, ніж будь-який відомий спалах нової чи злиття зірок. Астрономи припускають, що CK Лисички займає проміжну ланку між новою та надновою. Причина такого спалаху залишається невідомою.