Біологія

Сірі рифові акули виявилися більш соціальними, ніж вважалося

Спостереження за сірими рифовими акулами показало, що вони формують досить замкнені групи, склад яких не змінюється роками. Про це повідомляють вчені Флоридського міжнародного університету у статті, що вийшла в журналі Proceedings of the Royal Society B.

Акули - соціальні тварини?

Акули не є тими тваринами, про яких ми думаємо в розрізі соціальності, але сірі рифові акули насправді проявляють певну соціальну поведінку. Вночі вони ведуть себе більш активно та відокремлено, а вдень харчуються менше і збираються на окремому місці в групи приблизно по 20 особин.

Щоб краще вивчити соціальне життя сірих рифових акул флоридські науковці слідкували за 40 особинами, що населяють атол Пальміра в Тихому океані. Для цього їх помітили акустичними передатчиками, кожен з яких видавав унікальний високочастотний звук, що вловлювався 65 приймачами. Мережа із ресиверів могла ідентифікувати будь-яку помічену акулу, що наближалася ближче ніж на 300 метрів до якогось із приймачів. Спостереження тривало чотири роки - саме стільки витримав заряд батареї передатчиків.

Що вчені довідалися за цей час?

Виявилося, що соціальні групи акул є доволі постійними - рік за роком окремі особини надають перевагу компанії конкретних акул, а переміщення між групами є рідкісними. Це вказує на те, що акули розрізняють інших особин, але як вони це роблять поки що незрозуміло. Невідомо також, чи збираються акули в такому ж складі для нічного полювання, оскільки вони відпливали для цього настільки далеко від мережі приймачів, що було неможливо їх відстежити.

То вони заводять вірних друзів?

Не варто сприймати соціальну поведінку рифових акул, як доказ емоційної прив'язаності одне до одного. Науковці жодного разу не помічали за цими тваринами випадків свідомої взаємодопомоги і вважають, що вони не друзі, а радше партнери. Полюючи гуртом, акули можуть збільшити свої шанси спіймати здобич.