Астрономія
Астрономія

Шлейфи на Європі можуть походити з невеликих резервуарів води біля поверхні

Астрономи змоделювали, як невеликі резервуари солоної води під поверхнею супутника Юпітера Європи можуть мігрувати через лід з холодних регіонів у теплі. Вони вважають, що саме такий механізм відбувався у кратері Мананнан, де вода перемістилася у центр та охолола, що через тиск призвело до кріовулканічного виверження. Також дослідники змогли встановити, яка кількість води вивільнилася у результаті і наскільки солоною є крижана оболонка Європи. Стаття про це доступна у журналі Geophysical Research Letters.

Що відомо про шлейфи на Європі?

Супутник Юпітера Європа містить під своєю крижаною поверхнею океан рідкої води. У 2012 році «Габбл» зафіксував шлейфи водяної пари, що вириваються з південного полюса Європи. Подальші дослідження підтвердили наявність шлейфів. Втім, наразі жодні особливості поверхні остаточно не визначені як джерело цих викидів. Залишається невідомим, вириваються вони з підповерхневого глобального океану, чи походять із приповерхневих водойм у крижаній оболонці супутника. Розуміння, звідки походять ці водяні шлейфи, є важливим для астрономів. Адже у випадку, якщо викиди дійсно вириваються з глобального океану, вони матимуть змогу дослідити це середовище, не проникаючи вглиб крижаної оболонки Європи, що дуже складно зробити.

Яке дослідження провели вчені?

Астрономи змоделювали механізм виникнення водяних шлейфів на Європі, зосередившись на кратері Мананнан завширшки у 29 кілометрів. Він має характерні візуальні особливості, що можуть вказувати на викид води у минулому.

Згідно з моделлю, солона вода могла зберігатися під поверхнею в розкиданих резервуарах. Команда показала, що ці невеликі водойми можуть рухатися крізь лід із холодних регіонів у більш теплі. Подібні процеси відбуваються із морською кригою на Землі. Удар, який створив кратер Мананнан, мав розтопити більшу частину криги, на яку впав астероїд, а центр картера певний час був відносно теплим, перш ніж охолонути. У результаті вода перемістилася у його центр та почала замерзати, створюючи тиск, який призвів до кріовулканізму — виверження води. Таким чином, принаймні частина шлейфів Європи може бути згенерована таким механізмом, що вказує на динамічність крижаної оболонки супутника.

Дослідники також змогли оцінити солоність океану та льоду Європи. Згідно з їхніми розрахунками, підповерхневий океан тут може містити лише близько п'ятої частини солі земних океанів.


Майбутня місія NASA Europa Clipper повинна надати нові дані щодо умов на цьому супутнику, а поки що вчені продовжують моделювати це середовище. Так, нещодавно астрономи з’ясували, що поверхня Європи може світитися вночі, а також дослідили механізм нагрівання супутника.