Екологія
Екологія

Шари лесу вказали на інтенсивні пилові бурі в Європі льодовикового періоду

Атмосфера над Західною Європою під час останнього льодовикового періоду містила більше пилу, ніж атмосфера над Азією. До такого висновку прийшли дослідники, порівнявши лесові відкладення Європи із лесовим плато в Центральному Китаї. Стаття про це доступна у журналі Quaternary Science.

Pavliha / Getty Images

Pavliha / Getty Images

Яким був льодовиковий період у Європі?

На клімат в Європі сильно вплинули тисячолітні зміни, пов’язані з течіями Атлантичного океану, поширенням північних шельфових льодів та морського льоду. У результаті збільшився льодовиковий щит Гренландії та змінилася циркуляція атмосфери. Усе це відбувалося протягом останнього кліматичного циклу (від 130 до 15 тисяч років тому). Це останнє зледеніння характеризується також різкими змінами: швидкими переходами між холодними періодами (стадіальними) і теплими (інтерстадіальними). Ці зміни пов’язані з так званими подіями Хайнріха, під час яких великі групи айсбергів відкололися від льодовиків і транспортувалися Північною Атлантикою. У результаті поверхня моря значно охолоджувалася, а його солоність зменшувалася.

Що аналізували вчені?

Лесові осадові відкладення відносяться до еолових, тобто утворених під дією вітру. Вони поширені по всій Європі, від Бретані до України. Лесові відкладення відповідають холодним стадіальним періодам, тоді як інтерстадіальним відповідають палеоґрунти. Вважається, що лесові відкладення представляють собою давній пил, який транспортувався у нижчих шарах атмосфери (від 300 до 3000 метрів) у місцевих та регіональних масштабах. Таким чином, шари лесових відкладень та палеоґрунтів чергуються, дозволяючи вивчати хронологію їхнього утворення.

Лесові відкладення Європи. На мапі також відмічено розташування зразків, які досліджували вчені. Denis-Didier Rousseau et al.

Лесові відкладення Європи. На мапі також відмічено розташування зразків, які досліджували вчені. Denis-Didier Rousseau et al.

Дослідники запропонували нові оцінки швидкості формування та накопичення маси європейських лесових відкладень. Результати вони порівняли з китайським лесовим плато та моделюванням, що дозволило зробити висновки про механізми формування цих відкладень.

Що показали результати?

Палеоґрунти та тундрові глеї, що включені у європейські лесові відкладення, відповідають інтерстадіальним періодам. Ці відкладення також демонструють складну еволюцію у часі: ґрунти розвивалися зверху еолових шарів, коли відкладення пилу припинялося. Цикли коливань у цих записах охоплюють періоди похолодання і потепління від 29 до 23 тисяч років тому та між 38,2 і 29 тисяч років тому. У перший із зазначених періодів відбувалося найбільш інтенсивне відкладення пилу.

Дослідники на лесових відкладеннях у Німеччині. Pierre Antoine, Laboratoire de Geographie Physique in Meudon

Дослідники на лесових відкладеннях у Німеччині. Pierre Antoine, Laboratoire de Geographie Physique in Meudon

Крім того, дослідники з’ясували, що кількість пилу в атмосфері Європи була набагато більшою, ніж вважалося раніше. Зокрема, вона була більшою, ніж в Азії — до цього висновку вони дійшли, порівнявши лесові відкладення Європи з китайським лесовим плато. Це не означає, що пилові бурі траплялися в Європі частіше, проте кількість пилу, що переносилася під час кожної такої події, була вищою, ніж в Азії.