Біологія
Біологія

Серпокрильці здолали понад 830 кілометрів за добу під час весняної міграції

Шведські науковці з'ясували, що чорні серпокрильці під час весняних міграцій можуть досягати швидкості перельоту в більш ніж 830 кілометрів за добу, що більше за попередні оцінки. Швидкій міграції сприяють попутні вітри, харчування в польоті та запасання енергії під час зупинок, зазначають автори в журналі iScience.

pau.artigas / Wikimedia Commons

pau.artigas / Wikimedia Commons

Що спонукало до цього дослідження?

Птахи одні з небагатьох тварин, що оселилися на всіх континентах нашої планети. Значна їх частина здійснює найдовші міграції із коли-небудь зареєстрованих, які іноді перевершують десять тисяч кілометрів. Міграції птахів сильно варіюють між різними видами у їхніх маршрутах, часі та швидкості. Тривалість міграції залежить від швидкості самого польоту, запасу поживних речовин та харчування в дорозі. Але виявлено таку закономірність, що менші за розміром птахи здійснюють швидші сезонні переселення, ніж великі. У середньому вони долають по 200-400 кілометрів за добу. Ластівки та серпокрильці помітно виділяються серед інших птахів, оскільки попередні дослідження вказують, що вони мігрують зі швидкістю близько 500 кілометрів за добу. І це попри те, що під час польоту вони харчуються, а можливо навіть іноді зупиняються перепочити через значну енергозатратність перельоту. Науковці з Лундського університету вирішили детальніше дослідити особливості міграції серпокрильців, які можуть залишатися в повітрі, майже не сідаючи, до 10 місяців у році.

Як вивчали птахів?

Вчені взялися відстежувати міграцію популяції чорних серпокрильців (Apus apus), які навесні виводять пташенят у північній частині Швеції Лапландії, а в кінці літа переселяються на південь Сахари. Для цього птахів помітили за допомогою датчиків геолокації.

Усього дослідники відстежили осінній переліт 19 серпокрильців, який у середньому включав 20 днів польоту та 1-4 періоди зупинок, які тривали близько 22 днів. Також вони простежили за весняною міграцією 20 птахів, які у середньому летіли протягом 10 днів та п'ять днів провели без перельоту.

Що дізналися науковці про швидкість міграції?

Аналіз результатів вказує, що швидкість міграції серпокрильців навіть більша, ніж дотепер вважалося. У середньому вони вчиняли весняний переліт на швидкості близько 570 кілометрів за добу. Однак зареєстрований максимум сягнув 832 кілометри за добу протягом дев'яти днів міграції. Натомість осіння міграція була помітно повільнішою — у середньому на швидкості 250 кілометрів на добу з максимумом у 483 кілометри.

Автори пояснюють відмінності у швидкостях весняної та осінньої міграції кількома пристосуваннями птахів. Так, навесні комахоїдним серпокрильцям може бути простіше знайти достатню кількість комах на льоту, щоб запасатися енергією на швидкий політ. Також схоже, що вони підлаштовують час вильоту з періодом, коли попутні вітри будуть максимально сприяти їм у подорожі. Найбільшу вигоду вони отримують, пролітаючи над Сахарою та Середземним морем. Тобто вони не орієнтуються на поточні показники вітру, а можуть якимось чином передбачати, яким буде вітер найближчими днями. Наразі вчені не знають, як серпокрильцям це вдається, але припускають, що тварини керуються змінами в атмосферному тиску. Вони продовжать вивчати особливості перельоту серпокрильців різних популяцій, що дозволить краще зрозуміти, як на них вплине зміна клімату.

Очеретянки також демонструють свої незвичайні навички польоту під час міграцій. Так, вчені з'ясували, що ці невеликі пташки можуть підійматися на висоту понад шість кілометрів під час подорожі зі Швеції до Субсахарської Африки.