Середньовічні ліки виявилися ефективними проти стійких до антибіотиків біоплівок

Очна мазь, створена за рецептом із середньовічної лікарської книги, проявила ефективність проти небезпечних біоплівок, які важко піддаються лікуванню антибіотиками. Як зазначають науковці з Ворицького унверситету, що провели дослідження, сполука виявилася дієвою проти п’ятьох видів бактерій. Про це йдеться у статті вчених, опублікованій у журналі Scientific Reports.

Антибіотикорезистентними називають бактерій, які не нечутливі до дії кількох або всіх існуючих антибіотиків. Кількість таких патогенів зростає стрімкими темпами і однією з причин є надмірне використання антибіотиків, до яких збудники поступово звикають. Наприклад, при лікуванні ними вірусних захворювань, проти яких ці препарати не є ефективними по визначенню.

Небезпека зростаючої кількості антибіотикорезистентних бактерій у тому, що невдовзі навіть легкі бактеріальні захворювання можуть стати смертельно небезпечними, якщо ми не матимемо дієвих засобів боротьби з ними. За підрахунками, до 2050 року стійкі бактерії стануть винуватцями загибелі 10 мільйонів людей щороку. Втім, розробка нових антибіотиків є надзвичайно довгою та дорогою процедурою, через що мало які компанії у ній зацікавлені. Тому деякі дослідники намагаються відшукати лікування серед природних чи історичних методів лікування. Як-от, англійські вчені з Ворицького університету, що звернулися за допомогою до стародавньої англійської медицини - Лікарської книги Бальда, що датується приблизно 10 століттям.

Науковців особливо зацікавив у книзі рецепт очної мазі проти ячменю (очного бактеріального захворювання), яка є простою мікстурою. До її складу входить цибуля, часник, вино та коров’яча жовч. Виготовивши мазь із чітким дотриманням інструкцій, дослідники перевірили її ефективність проти кількох патогенів. Дослід показав, що засіб успішно бореться із такими збудниками, як Acinetobacter baumanii, Stenotrophomonas maltophilia, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis та Streptococcus pyogenes. Ці бактерії викликають різноманітні інфекції шкіри та дихальних шляхів, наприклад, інфекції діабетичних виразок, тонзиліт чи скарлатину. Середньовічні ліки навіть змогли зруйнувати біоплівки - угруповання бактерій, щільно зв’язаних один із одним матриксом, які дуже важко піддаються лікуванню антибіотиками. Інколи для цього необхідно застосовувати у 100-1000 разів вищі концентрації препарату, у порівнянні з вільно плаваючими формами.

Спочатку вчені вважали, що ефективність засобу пов’язана головним чином із присутністю часнику у складі, оскільки його антибактеріальна активність підтверджується деякими дослідженнями. Але подальше вивчення компонентів ліків показало їхню неефективність поодинці проти біоплівок, тож для успішного використання потрібна їхня взаємодія.

Досліди також показали безпечність використання мікстури для клітин мишей та людей. Через це науковці сподіваються, що зможуть створити на основі стародавнього рецепту сучасні ефективні та безпечні антибактеріальні препарати. Вчені також пропонують зосередити увагу на вивченні радше ефективних комбінацій інгредієнтів, замість пошуку єдиної речовини.

Англосаксонська Лікарська книга Бальда - це один із найдавніших медичних текстів, написаний приблизно в 10 столітті, за часів правління у Вессексі Альфреда Великого. У ній можна знайти варіанти лікування хвороб шкіри, внутрішніх органів та навіть трохи хірургії.