Біологи з Конго у ході спостереження за білоносими мавпами з'ясували, що тривожні вигуки самок цих тварин при наближенні хижака покликані прикликати на допомогу самців. При цьому вигуки самих самців не прикликають їм на допомогу самок, зазначається в статті журналу Royal Society Open Science.
Laura Bertola / Flickr
Що спонукало вчених до вивчення?
Тривожні вигуки допомагають тваринам звернути увагу родичів на небезпеку, наприклад, хижака, та посилити їхню пильність. Така комунікація особливо актуальна для соціальних тварин, зокрема приматів. А у мавп Cercopithecus вигуки, які сповіщають про тривогу, навіть відрізняються у самців та самок. Ці тварини зазвичай живуть групами, які складаються з одного самця, кількох самок і їхнього потомства. Чоловічі особини частіше не дуже соціальні та живуть на периферії групи. І якщо самки здебільшого мають лише один не надто голосний вигук про небезпеку, то самці можуть кричати гучніше та інтенсивніше, щоб здалеку було чутно членам його групи, що наближається хижак, або ж самцям з інших груп та одинакам, що краще ближче не підходити. Крім цього, вони можуть різними звуками вказувати на конкретний вид небезпеки, приміром, подібний на «пйов» звук може вказувати на хижака на землі, а «хек» — у повітрі. Очевидно, що статевий диморфізм у вигуках якимось чином має сприяти кращому виживанню цих тварин, але поки що вченим мало про це відомо. Науковці з Товариства охорони дикої природи у Республіці Конго поспостерігали за мавпами, щоб дослідити це явище детальніше.
Кого вивчали вчені?
Під час дослідження науковці спостерігали за 19 різними групами білоносих мавп (Cercopithecus nictitans) у національному парку Нуабале-Ндокі. Спочатку вчені чекали, поки самці не відійдуть від групи самок щонайменше на двадцять метрів, а в середньому — на сорок. Після цього звуки тварин записували протягом 3-5 хвилин, щоб зрозуміти, як зазвичай спілкуються мавпи. Відтак один із асистентів експериментаторів одягав на себе тканину із леопардовим принтом, щоб імітувати справжнього хижака, та наближався до самця або самок. Коли тварини його помічали та стали попереджувально вигукувати, вчені знову записували поведінку та звуки мавп.
Як поводилися мавпи?
Коли «леопард» спочатку наближався до самця, той зазвичай вигукував у відповідь звуком «кек». Раніше його не реєстрували в білоносих мавп, тож це може бути діалектом у регіоні. Але вчені не виключають, що цим вигуком мавпи також можуть вказувати конкретно на рухомого хижака, оскільки в попередніх дослідженнях звуком «пйов» тварини реагували на нерухомі моделі леопардів. Після вигуків самець починав трусити гілками, щоб відлякати хижака, але самки не звертали увагу на звуки.
Коли асистент-«леопард» першим підходив до самок, ті гукали універсальним «чіп». Якщо це чув самець їхньої групи, то він відповідав уже знайомим «пйов» та наближався до самок. Останні ж продовжували чірікати до того часу, поки не почули від самця «кек», після чого відводили дитинчат у безпечне місце.
Дослідники припускають, що на відміну від самців, вигуки самок розвинулися не для того, щоб відлякувати хижаків, сповіщаючи родичів про їхнє наближення. Натомість вони можуть слугувати засобом привернення уваги та допомоги самців. У такому разі самки можуть маніпулювати самцями, оскільки змушують їх приходити на поклик, не вказуючи конкретно вид небезпеки, розмірковують автори.