Японські вчені описали перший випадок позбування самцями сперми інших самців у видів із зовнішнім заплідненням. Така поведінка стосується самців невеликих океанічних риб, які захищають ікру від запліднення самцями-конкурентами, пишуть дослідники у журналі Proceedings of the Royal Society B.
Змагання за батьківство
Конкуренція за розмноження може набувати різних форм. У деяких тварин самці мають пристосування, яке дає їм змогу позбуватися сперми суперників зі статевих органів самки. Такий доволі потужний механізм конкуренції дотепер був відомий лише для видів із внутрішнім заплідненням. Однак вчені з Університету Нагасакі у новій роботі запевняють, що вперше продемонстрували схожу поведінку у тварин, що запліднюють яйцеклітини поза тілом. Їхні самці, позбуваючись сперми суперників, теж значно збільшують свої шанси стати батьками.
Про яких тварин йде мова?
Японські науковці займалися вивченням конкуренції між дванадцятьма невеликими рибами Bathygobius fuscus, що поширені в Індо-Тихоокеанській області. Як і більшість кісткових риб, Bathygobius fuscus розмножуються нерестом. Це означає, що їхні самки відкладають у воді яйця, які згодом запліднюються сім’ям самців, випущеним теж у воду. Крім того, самці цих риб схильні обирати укриття серед донного каміння, куди заохочують самок відкладати ікру. У таких гніздах самці мають більше шансів запліднити та захистити яйця від інших самців. Проте серед них є і “підступні” самці, які менші за розмірами тіла, але мають більші сім’яники. Їхня тактика розмноження полягає у прокраданні до готових гнізд та еякуляції своєї сперми на щойно відкладені яйця, після чого вони відпливають. Але це ще не забезпечує їм репродуктивний успіх, оскільки “власники” гнізд мають порти них свої пристосування.
То як протистояти рибним шахраям?
Дослідники кажуть, що самці в гніздах завжди агресивно відганяють таких родичів, що прослизають запліднити ікру в неприготованому ними місці. Але цього може бути недостатньо, якщо суперники вже встигли випустити над яйцями своє сім’я. Тож вони починають розвіювати над ікрою своїм хвостовим плавником, ніби вимітаючи сперму конкурента. Вчені перевірили свої припущення у лабораторних умовах, коли вводили до гнізд з ікрою однакові кількості морської води або сперми конкурентів. У другому випадку риби, що охороняють гніздо, приблизно в тридцять разів інтенсивніше розвіювали хвостами, ніж у разі додавання просто морської води. Вчені припускають, що самці можуть вловлювати хімічні сигнали від суперницького сімені, і це змінює їхню поведінку.
Завдяки “вимітанню” риби знижують концентрацію генетичного матеріалу іншого самця в середньому на 87 відсотків, щоправда, у такий спосіб самці в гніздах видаляють певну кількість також власної сперми. Тоді, щоб компенсувати нестачу, вони виробляють ще більше сімені для запліднення яєць. Це допомагає їм стати батьками приблизно 70 відсотків мальків.