Біологія

Розвинуті екосистеми спершу виникли в прибережних зонах океану

Скам’янілі сліди, які лишили тварини у прибережних зонах океану, вказують на те, що саме тут відбувався розвиток біорізноманіття під час палеозойської ери через достатню кількість кисню. Потім життя з цієї області поширилося у більш глибокі зони та на узбережжя. Таким чином, давній океан був поділений на різні зони так само, як і сучасний. Про це повідомляють палеонтологи у статті в журналі Science Advances.

Що відбувалося під час палеозойської ери?

Палеозойська ера тривала від 541 до 252 мільйонів років тому. Вона характеризується двома значними стрибками у біорізноманітті: кембрійським вибухом та ордовицькою еволюційною радіацією. Під час кембрійського вибуху в скам’янілостях почали з’являтися тварини із сучасною будовою тіла, тоді як ордовицька еволюційна радіація сприяла збільшенню кількості родин та родів морських тварин в три-чотири рази. Ці дві події традиційно розглядаються як окремі епізоди, проте існує альтернативна думка, що це були різні фази тривалого розвитку багатоклітинних.

Чим нове дослідження відрізняється від інших?

Зазвичай кембрійський вибух та ордовицьку еволюційну радіацію вивчають за допомогою скам’янілостей тіл тварин, проте для нового дослідження вчені вивчили залишені тваринами сліди у копалинах: вириті ними нори, отвори та шляхи. Щоб знайти їх, команда працювала більше двадцяти років та проаналізувала сотні скельних утворень на кожному з континентів.

Що вдалося дізнатись?

Виявилося, що такі сліди здебільшого знаходяться у прибережній зоні. Таким чином, у давньому кембрійському океані існували ділянки, в яких вирувало життя, та ділянки, позбавлені активності тварин протягом тривалого часу. На біорізноманіття та кількість тварин впливав рівень кисню: у глибоких шарах його було значно менше. Такий розподіл схожий на зональність сучасних океанів. Потім, впродовж мільйонів років, життя поширилося з прибережної зони в інші частини океану.

Також палеонтологи з’ясували, що сліди діяльності тварин почали з’являтися приблизно на 20 мільйонів років раніше за появу розвинутих складних тіл у копалинах. Вчені припустили, що тварини використовували хімічні та фізичні зміни середовища, залишені попередниками. Це дозволило їм досягти ще більшого різноманіття.