Американські науковці знайшли можливе пояснення спостереженню, яке стосується більшого ризику розвитку раку в людей, що працюють за нічним графіком. У невеликому короткотривалому дослідженні вчені з'ясували, що порушення добових ритмів змінює ритмічність експресії генів, пов'язаних з раком, що робить ДНК вразливішою до пошкоджень, які призводять до раку. Про це зазначається у журналі Journal of Pineal Research.
monkeybusiness / Depositphotos
Як рак і нічна робота можуть бути пов'язаними?
Регулярний режим сну є важливою умовою для підтримання хорошого настрою та зниження ризику виникнення депресії. А деякі більш ранні дослідження вказували на можливий вплив нерегулярного сну на розвиток онкологічних захворювань. Так, у людей, що працюють в нічні зміни рак реєструють частіше за інших людей. Причиною цього може бути порушення добових ритмів, припускають дослідники. Окрім того, що в мозку існує центральний біологічний годинник, майже кожна клітина має свої цикли. Вони обумовлені наявністю генів, чия активність є ритмічною, тобто змінюється протягом дня. Науковці з Університету штату Вашингтон висунули гіпотезу, що експресія пов'язаних із виникненням раку генів може бути теж ритмічною. У такому разі порушення режиму сну, наприклад, через нічну роботу, може порушити активність цих генів. Науковці вирішили перевірити це в невеликому дослідженні на людях.
Яке дослідження провели?
До дослідження залучили чотирнадцятьох здорових добровольців, які провели сім днів у лабораторних умовах. Суть дослідження полягала у симуляції умов позмінного графіка роботи. Тому половина учасників пройшли через триденну симуляцію нічної зміни, а інша половина утримувалася в умовах симуляції триденної денної зміни. Після цього добровольці пройшли типове дослідження біологічних ритмів, під час якого протягом 24 годин піддослідним не давали спати й утримували в умовах постійного освітлення в напівлежачій позі, щогодини видаючи однакові перекуси, а кожні три години беручи кров на аналізи.
Які результати випробування?
Аналізи показали, що експресія генів, пов'язаних із раком, відрізнялася у людей, що проходили симуляцію нічних змін та денних. Також гени, які залучені у відновленні ДНК, у людей в умовах нічного графіка втратили ритмічну активність, притаманну людям, що перебували в умовах денної роботи. А їхні білі кров'яні клітини мали більше ознак пошкодження ДНК. Коли ці клітини, отримані від учасників, піддали впливу іонізуючого випромінювання, то з'ясувалося, що лейкоцити людей на нічних змінах суттєво вразливіші до викликаного радіацією пошкодження ДНК. Тому автори припускають, що нічна робота призводить до зсуву часових рамок активації пов'язаних із раком генів таким чином, що це пригнічує здатність організму відновлювати пошкоджену ДНК.
Але зважаючи на невелику кількість учасників та короткотривалий експеримент, необхідно провести більше досліджень, щоб з'ясувати зв'язок раку та графіку роботи детальніше. Автори планують надалі залучити до досліджень учасників, які насправді працюють у нічні зміни протягом тривалого часу.