Різьблена кістка вказала на схильність неандертальців до мистецтва

Німецькі дослідники описали унікальний артефакт, що вказує на розвинену символічну поведінку в неандертальців. Це кістка вимерлого оленя з різьбленим геометричним орнаментом. Її вік датується більш ніж 50 тисячами років, що робить її одним із найстаріших відомих витворів мистецтва. Опис артефакту вийшов у статті журналу Nature Ecology and Evolution.

Dirk Leder et al / Nature Ecology and Evolution, 2021

Dirk Leder et al / Nature Ecology and Evolution, 2021

Чому це дослідження важливе?

Із усіх видів людей тільки нам, Homo sapiens, вдалося пережити інших. Причини цього зазвичай вбачають у більш розвиненому мозку людини розумної, який дав нам змогу краще пристосовуватися до середовища. Серед іншого, мова йде про винахідливість та кмітливість, куди також можна віднести мистецтво. Свідчення того, що ранні Homo sapiens могли створювати символічні об'єкти, як-от малюнки, археологи знаходили у великій кількості в різних регіонах Африки та Євразії. Насправді більшість із подібних культурних артефактів приписують саме нашому видові. Що стосується нашого близького родича неандертальця (Homo neanderthalensis), то докази його символічної поведінки досить рідкісні. І навіть щодо них побутує думка, що ці витвори створені неандертальцями тільки завдяки культурному впливу на них людини розумної. Утім, нова знахідка з Центральної Європи, описана вченими з Державної служби культурної спадщини Нижньої Саксонії, ставить під сумнів це твердження.

ScienceAlert / YouTube

Що знайшли й де?

Печера Єдиноріг (Einhornhöhle) на півночі Німеччини вже кілька століть привертає до себе увагу людей. Але археологи почали досліджувати локацію з 1980-х років. Тоді стало зрозуміло, що її населяли неандертальці уже щонайменше 130 тисяч років тому, аж до приблизно 47 тисяч років тому. Десь наступні 35 тисяч років у печеру не заселялися наші предки Homo sapiens, оскільки у цей час вони ще населяли схід Європи й не дійшли до її центральної частини.

Під час одних із розкопок науковці знайшли в печері кістку з підозрілими деформаціями, довжиною близько п'яти сантиметрів. Радіовуглецеве датування показало, що її вік складає близько 51 тисячі років. Як виявилося, це була фалангова кістка нині вимерлого гігантського оленя (Megaloceros giganteus), розмах рогів якого сягав чотирьох метрів. Але головне, що фронтальну сторону кістки прикрашали прямі лінії, різьблені у вигляді п'яти шевронів, тобто перевернутих літер V, які перетинаються. Науковці зробили висновок, що перед ними витвір мистецтва неандертальців, прояв символічної поведінки, не залежний від Homo sapiens.

Dirk Leder et al / Nature Ecology and Evolution, 2021

Dirk Leder et al / Nature Ecology and Evolution, 2021

Візерунок не міг нанестися випадково?

Вчені не знайшли практичне застосування цієї речі, яким могли б послуговуватися неандертальці. Точний геометричний візерунок із відносно прямими кутами додатково вказує, що його нанесли не випадково у процесі використання кістки, а свідомо. Наразі це один із найскладніших витворів культурної спадщини неандертальців, що суперечить популярній думці про них як відсталіших за Homo sapiens печерних людей.

На те, що фігура могла мати особливе значення, вказує і матеріал та спосіб її виготовлення. Гігантські олені, як говорить їхня назва, мали великі розміри, приблизно вдвічі більші за сучасних оленів, а крім цього були рідкісними в тому регіоні, що може додавати їм цінності. А глибокі насічки, показують експерименти вчених, зроблені на попередньо відвареній для м'якості кістці.

Форма фігури з надрізами в основі дозволяє їй самостійно стояти вертикально без додаткової опори. Можливо, так її зберігали неандертальці в кутку печери, де її знайшли. Окрім фаланги, поруч відкопали також рідкісні артефакти — лопатку оленя та неушкоджений череп печерного ведмедя (Ursus spelaeus). Це наводить на думку, що об'єкти могли використовуватися в ритуальних цілях.

Вчені продовжать проведення розкопок у печері в пошуках інших предметів неандертальців. Це дасть змогу краще зрозуміти їхнє життя та еволюцію, як і нашу. Якщо символізм властивий і нам, і їм, то цілком можливо, що він був притаманний також нашому спільному предку і є більш давнім, ніж вважалося.