Дослідження решток випорожнень древніх мая показало, що зміни клімату мали значний вплив на динаміку популяцій цих народів та могли зіграти роль у занепаді могутньої цивілізації індіанців. Як з'ясувалося, на чисельність мая впливали як значні посухи, так і надмірно вологі періоди. Про це написали канадські вчені у журналі Quaternary Science Reviews.
Jimmy Baum / Unsplash
Чим зацікавилися науковці?
Велична цивілізація мая, що тисячоліття тому населяла територію Мезоамерики, славиться своїми розвиненими писемністю, архітектурою, мистецтвом та астрономією. Але їхнє складне суспільство періодично зазнавало ударів від змін у середовищі та часто пов'язаних із цим соціально-економічних стресів. Зрештою найбільший із них, який стався між 750 та 900 роками нашої ери, потяг за собою значне скорочення чисельності мая та занепад політичного устрою. Ця подія відома в історії як колапс величної цивілізації мая, який за короткий час перетворив на руїни численні міста корінних американських народів. Історики наразі не дійшли однозначної думки щодо того, що стало причиною занепаду цивілізації за таким короткий період. Схиляються до думки, що вагому роль у цьому процесі зіграли суттєві зміни клімату, які зробили землі непридатними до оброблення та призвели до воєн за ресурси. Науковці з Університету Макгілла спробували дізнатися більше про вплив кліматичних змін на демографію древніх мая. Це також цікаво з огляду на сучасну зміну клімату, яка за прогнозами, теж призводитиме до зменшення врожайності земель.
Яке дослідження для цього провели?
Для вивчення життя мая обрали незвичайний в археології підхід. Типові методи дослідження не надто добре підходять для цього, оскільки в низовині мая тропічний клімат дуже швидко руйнує будівлі та інші ознаки людського поселення. Натомість вчені сфокусувалися на вивченні залишків людських екскрементів, які можуть зберігатися у відкладеннях рік та озер.
Вчені вимірювали рівні фекальних станолів, органічних речовин, які присутні у фекаліях людей та тварин, на території древнього міста мая Ітцан, що розташоване на теренах сучасної Гватемали. Аналізуючи різні концентрації станолів у шарах відкладень різного віку, науковці могли визначити розмір людської популяції, яка населяла досліджувану територію у той час. Відтак ці дані можна порівняти з інформацією про місце розкопок, отриману під час традиційних методів археологічних досліджень, зокрема про клімат минулого та його потенційний вплив на рослинність і населення.
Що нового дізналися про мая?
Незвичний підхід до вивчення показав, що люди уже жили на території Ітцан на 650 років раніше, ніж вважалося. Вчені також дізналися, що періоди сильної посухи або, навпаки, опадів призвели до кількох випадків суттєвого скорочення чисельності мая. Через посухи населення зменшувалося у 1350-950 роках до нашої ери, 90-280 роках нашої ери та 730-900 роках нашої ери. Натомість дуже вологий клімат пов'язаний із скороченням чисельності мая в 400-210 роках до нашої ери. До цього часу внесок надмірної кількості опадів у зміни популяції цього народу оминався увагою.
Утім, дещо не зійшлося з результатами попередніх досліджень. Вченим було відомо, що у пізньому класичному періоді (орієнтовно VIII-Х століття) спостерігався один із піків чисельності мая, однак концентрація станолів у відкладеннях озера того часу була відносно низькою. Вчені схильні пояснювати це тим, що мая могли використовувати людські випорожнення як добриво для культурних рослин, через що у водойму їх потрапляло менше.
Науковці підсумовують, що вивчення фекальних станолів є хорошим способом дізнатися більше про динаміку людських популяцій, зокрема в Мезоамериці. Воно показало, що зміни клімату справді могли мати суттєвий вплив на добробут цивілізації мая та посприяти її занепаду.