Медицина

Регулярні кардіотренування підвищили стійкість мишей до стресу

Дослід американських вчених на мишах показав, що фізичні вправи покращують стійкість до стресу. Тренування протягом трьох тижнів у біговому колесі підвищило у тварин рівень білка нервової системи галаніну, що вплинуло на рівень стресу, споживання їжі, когнітивні здібності та настрій мишей, йдеться в статті журналу Journal of Neuroscience.

Вправи проти стресу

Люди часто вдаються до занять спортом, коли прагнуть зняти напруження та вивільнити зайву енергію. Попри те, що ефективність такого методу для психічного здоров’я давно обговорюється, науковці все ще не мають однозначної думки щодо того, як тренування під час стресу впливає на мозок та тіло.

Попередні дослідження виявили, що заняття спортом захищає від негативних наслідків стресу як у мишей, так і в людей. А білок нервової системи галанін впливає на реакцію стресу та настрою й також експресується як у мозку мишей, так і в людей. Щоби з’ясувати, чи ці два чинники якось пов’язані, американські дослідники провели нове дослідження на мишах.

Як проводилося дослідження?

Половина всіх піддослідних мишей регулярно мала доступ до фізичних навантажень у вигляді бігового колеса в клітці, а інші — не мали. Спортивні миші поступово збільшували свою бігову дистанцію протягом першого тижня, після чого пробігали орієнтовно по 10–16 кілометрів щодня. Загалом вчені вивчали активність мишей три тижні поспіль.

Згодом вчені вивчали поведінку мишей через 24 години після тесту, який полягав в ударах кінцівок тварин електричним струмом, що є для них значним стресом, зрозуміло. Рівень галаніну в них теж вимірювали.

Які результати отримали?

Ті миші, що регулярно тренувалися, демонстрували менш нервову поведінку після стресової події, ніж малорухливі миші. У них також був підвищений рівень галаніну в ділянці мозку, що називається блакитною плямою. Вона відповідає за реакцію на стрес, як-от напруження і тривога. При цьому кількість білка корелювала із часом, який миші провели в біговому колесі за останній тиждень, а це зі свого боку корелювало із їхнім ступенем стійкості до стресу.

У наступному досліді вчені генетично модифікували мишей, штучно викликавши в них високий рівень галаніну. Як і передбачалося, вони теж були менш чутливими до негативних подій, навіть якщо не тренувалися. Науковці вважають, що якщо такий самий ефект будуть спостерігати в людей, то стане можливим розроблення терапії, яка буде націлена на активне вироблення галаніну, щоби покращити стресостійкість. Особливо корисним це може стати для людей, які не мають можливості тренуватися.

Хоча необхідне проведення подальших досліджень на людях, але вчені на основі своєї роботи дають такі рекомендації. По-перше, кардіотренування, як біг, ходьба, плавання, катання на велосипеді, схоже, мають більший ефект на стресостійкість, ніж силові тренування, як-от пауерліфтинг. По-друге, фізична активність має бути регулярною, декілька разів на тиждень. Тож кількакілометрова пробіжка перед хвилюючою подією навряд чи допоможе вам бути спокійним краще, ніж регулярна ходьба.